Про критерії вміння вирішувати моральні ситуації молодшими школярами

Життя кожної людини складається з ряду різноманітних моральних ситуацій. І вітчизняні, і зарубіжні дослідники стверджують, що величезний вплив на формування моральної сфери особистості людини надає досвід вирішення таких ситуацій. Молодший шкільний вік є сензитивним для формування моральних основ людини. Саме тут закладається фундамент моральної поведінки, відбувається засвоєння моральних норм і правил.

Відповідно перед нами постає проблема визначення критеріїв вміння вирішувати моральні ситуації. На основі аналізу літератури нами виділено такі критерії: варіативність, обгрунтованість (через причини і через наслідки), адекватність, усвідомленість.

Під варіативністю розуміється здатність випробуваного знайти якомога більше варіантів вирішення однієї і тієї ж моральної ситуації. Ж.Пиаже встановив, що мислення дитини в 6-7 років характеризується "центрацией" або сприйняттям світу речей і їх властивостей з єдино можливою для дитини і реально займаної їм позиції. Можна припустити, що пошук великої кількості варіантів вирішення ситуації викличе труднощі саме через цю особливість молодшого шкільного віку. Але слід пам`ятати, що саме навчання в школі змінює свідомість дитини, навчає його бачити безліч різних точок зору. Крім того, молодший школяр в своїй уяві вже може створювати найрізноманітніші ситуації.

Наступний виділений нами критерій - обгрунтованість. Обгрунтованість - це аргументованість рішення з точки зору причин виникнення даної моральної ситуації, а також аналіз ситуації з боку наслідків передбачуваних дій випробуваного. Наявність або відсутність аргументації є якісною характеристикою свідомості, яка відрізняє не тільки різних людей, але і одного і того ж індивіда на різних етапах рішення їм однієї і тієї ж задачі і на одному і тому ж етапі вирішення різних завдань. У початкових класах дитина вже може думкою зіставляти окремі факти, поєднувати їх у цілісну картину. У шкільний вік, вказував Л.С.Виготський, дитина вступає з відносно слабкою функцією інтелекту. Під впливом навчання відбувається поступовий перехід від пізнання зовнішньої сторони явищ до пізнання їх сутності, відображенню в мисленні істотних властивостей і ознак, що дає можливість робити перші узагальнення, перші висновки, проводити аналогії, будувати елементарні умовиводи.

Третій критерій - адекватність. Адекватність в даному випадку розуміється як відповідність моральним нормам, правилам поведінки, уявлення про добро і зло. Діти молодшого шкільного віку вже мають якісь моральні орієнтири, але вони ще не можуть усвідомити наслідки своїх вчинків. Вони можуть навчитися вибирати моделі поведінки. Особливо важливим стає вибір в умовах суперечливості вимог (вчителі та батьків), конфлікту інтересів.

Останній, виділений нами критерій - усвідомленість. Відомо, що усвідомити що-небудь - значить перевести те, про що людина мислить "з площини дії в площину мови". Про усвідомленому оволодінні діяльністю свідчить збіг правильного фактичного виконання складових її дій і вірною їх словесного формулювання. Про розвиток ступеня усвідомленості рішення моральних ситуацій можна судити з точки зору розуміння значущості рішення, можливості позначення словом того, що діти здійснювали в розумовому плані і як вони це робили. Нагадаємо, що в якості основних новоутворень молодшого шкільного віку виділяються довільність, внутрішній план дій, рефлексія.

Таким чином, нами виділені критерії вміння вирішувати моральні ситуації молодшими школярами. Здається, що виділення таких критеріїв дозволить здійснити цілеспрямоване формування вміння вирішувати моральні ситуації саме на даному етапі онтогенезу.

Кононова О.Б.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!