Вплив соціально-психологічних факторів на професійну кар`єру

Професійна кар`єра займає досить важливе місце в структурі потреб сучасної людини. Її успішність забезпечує людині матеріальне благополуччя, задоволення його вищих психологічних потреб, таких як потреба в самореалізації, повазі і самоповагу, успіху і влади, потреба в розвитку і розширенні свого життєвого простору.

На думку О.Г. Молл, найбільш повну реалізацію фундаментальні прагнення людини отримують в управлінській діяльності. Особливе значення для реалізації управлінської діяльності має управлінський потенціал.

За даними досліджень (В.А. Абчук, А.В. Биков, Р.Л. Кричевський та ін.), Управлінський потенціал керівника визначається його особистими якостями, умінням спілкуватися з людьми, будувати систему взаємовідносин, виробляти оптимальний стиль керівництва. Виходячи з аналізу досліджень різних авторів з даної проблеми, можна констатувати, що сутність оптимального управління полягає в забезпеченні ефективного управлінського впливу суб`єкта на об`єкт управління при найбільш раціональному використанні сил і засобів в конкретних умовах і реальної управлінської ситуації. Рівень оптимальності визначається шляхом оцінювання реальної управлінської діяльності керівника при заданому критерії оптимальності.

Програма соціально-психологічного дослідження професійної кар`єри керівників середньої ланки будувалася на положенні, що проблеми управління професійною кар`єрою припускають не тільки вивчення цього поняття як такого, а й соціально-психологічних змінних, до числа яких ми віднесли управлінський потенціал. Мета дослідження - вивчення особливостей управлінського потенціалу, що впливають на професійну кар`єру. Вибірку склали керівники середньої ланки, які працюють в організаціях соціально-культурної сфери. Для виявлення особливостей управлінського потенціали був використаний опитувальник "Аналіз управлінських здібностей" (М. Вудкок, Д. Френсіс, 1991).

У процесі аналізу результатів були виявлені як найбільш сильні, значимі боку, так і обмеження управлінського потенціалу. Найбільш вираженими фактором є вміння впливати на оточуючих (G = 8,21). Цей факт ще раз підтверджує важливість вміння впливати на оточуючих з метою ефективної взаємодії в групі. Крім цього досить високі показники зафіксовані за факторами - вміння навчати (J = 7,79), що триває розвиток (D = 7,71) і чіткі цінності (C = 7,71).

Найбільше утруднення у керівників СКС викликає вміння управляти собою (А = 6,34). Крім цього було виявлено, що керівники соціально-культурної сфери не в достатній мірі володіють навичками вирішення проблем (E = 6,79) і не особливо розуміють особливості управлінської праці (H = 6,60). Можна припустити, що ці обмеження цілком ймовірно є наслідком відсутності систематизованого освіти в галузі управління. Значення цих показників підтверджують дані, отримані в результаті опитування щодо необхідності отримання додаткової інформації в галузі управління. Крім цього звертають на себе увагу невисокі показники креативності (F = 6,73). В даний час проблема креативності є однією з головних, так як в значній мірі виступає своєрідним механізмом адаптації особистості до постійно відбуваються соціально-економічних змін. Залежно від того, на який результат орієнтується керівник, його креативність повинна сприяти продуктивним організаційних процесів.

Отримані результати можна розглядати як соціально-психологічних орієнтирів для розвитку управлінського потенціалу керівників СКС, а також враховувати при плануванні професійних карьерограмму.

Карпова Е.А.