«Емпіричний» аналіз управлінської діяльності

Для такого виду аналізу характерно виділення і опис крупних «блоків», компонентів діяльності. Масштаб аналізу дозволяє встановити

змістовні, наповнені специфічно управлінським змістом компоненти діяльності. Усередині цього підходу виділяють дві його різновиди.

Перша з них - це аналіз так званих видів змісту праці керівника. Він базується на тому факті, що вся сукупність «дрібних справ»

керівника може і повинна бути згрупована в обмежене число їх основних видів. Аналіз діяльності повинен бути тому спрямований на

характеристику того, як представлені в ній ці види. При цьому, зокрема, визначається їх питома вага в діяльності, їх порівняльна роль в її

здійсненні, способи їх реалізації тощо Найбільш поширеним є виділення п`яти основних видів (типів) змісту діяльності:

«Паперова» робота, яка полягає у вивченні технологічної документації, складанні звітів, довідок, ознайомленні з кореспонденцією та ін. Вона

займає в середньому 20-35% часу, а її питома вага зростає в міру підвищення посади керівника.

Телефонні переговори

Зустрічі, під якими маються на увазі неформальні і формальні комунікації керівника групового характеру (участь в нарадах, зборах,

обговореннях і т.д.). Їм приділяється до 50% всього часу.

Особисті контакти керівника відрізняються від попереднього виду своїм конфіденційним характером. Цей вид вважається найбільш важливим у всій

структурі управлінської діяльності. Показово, що при підвищенні ієрархічного рівня керівника питома вага цього виду зростає.

Оперативно-організаційні завдання керівника. Їх конкретний зміст визначається предметної сферою діяльності організації і ієрархічним

рівнем керівника- в більшості випадків вони носять оперативно-технологічний характер.

Другий різновид «емпіричного» підходу - це аналіз на основі виділення і подальшого вивчення конкретних управлінських ситуацій

( «Ситуаційний аналіз»). Він застосовується не тільки як спосіб вивчення управлінської діяльності, але в ще більшому ступені - як метод навчання

менеджерів на основі освоєння способів, прийомів дій в основних управлінських ситуаціях. Він, наприклад, є основою навчання в найбільш

престижної в США Гарвардській школі бізнесу. Хоча цей метод сформувався в зв`язку з вирішенням завдань професійної підготовки менеджерів, він

відіграє велику роль і в аналізі змісту управлінської діяльності. У ньому використовується принципово нова «одиниця» аналізу управлінської

діяльності. Нею виступає таке специфічне і узагальнене освіту, як управлінська ситуація. Вона, на відміну від «одиниць», використовуваних в

інших підходах, дає великі можливості для опису реальної складності та специфічності управлінської діяльності і менше «огрубляет» і

спрощує аналіз. Важливо і те, що виділяються ситуації можуть бути далі легко типізовані, класифіковані, визначені найбільш значущі з них.

Це дозволяє побудувати впорядковану систему основних управлінських ситуацій, яка і розглядається як основа всієї діяльності.