Прояви синдрому емоційного вигорання в медичних працівників

Для ефективного виконання професійних обов`язків, фахівець, який працює в системі "людина-людина", повинен мати внутрішні ресурси і реально оцінювати власні можливості. Він повинен усвідомлено приймати на себе більшу частину відповідальності за результати і характер взаємодії, оскільки для даних професій характерна асиметрія відносин.

Метою нашої роботи було вивчення особливостей прояву синдрому емоційного вигорання в медичних працівників. Даний синдром проявляється в зниженні внутрішнього енергетичного потенціалу, емоційному і фізичному виснаженні. Найбільш схильні до ризику подібного згоряння люди, зайняті сферах соціальної допомоги, освіти, медицини тощо

Для дослідження означеного феномену нами були сформовані 2 вибірки, в які увійшли лікарі і медичні сестри (по 50 осіб) офтальмологічного, терапевтичного та хірургічного відділень Пермської обласної клінічної лікарні.

Отримані дані були оброблені за допомогою таких методів математичної статистики, як кореляційний аналіз за Пірсоном і Т-критерій Стьюдента.

Т-критерій Стьюдента дозволив встановити, що досліджувані вибірки за багатьма показниками значимо відрізняються один від одного. Так, лікарі більшою мірою схильні до розумової напруги і інтелектуальної праці, а медичні сестри воліють стереотипні рішення інтелектуальних завдань. Лікарі активніші і впевнені в процесі спілкування, мають менш виражену чутливість до його невдач, а медичним сестрам більшою мірою властива замкнутість. Виявлено також, що лікарі менш схильні до фізичної праці, оскільки в порівнянні з медичними сестрами мають більш низький рівень м`язової працездатності, ніяк не переключаються з одного виду активності на інший і уникають одноманітності в моторної діяльності.

За допомогою кореляційного аналізу виявлено наявність статистично достовірних зв`язків між показниками психодинамического і особистісного рівня індивідуальності випробовуваних обох вибірок. Ці зв`язки різні. Їх порівняння дозволяє стверджувати, що у лікарів в порівнянні з медичними сестрами менш виражена схильність до формування синдрому емоційного згорання, оскільки їм властиві емоційна стійкість, врівноваженість, низька чутливість до невдач і відсутність схильності до застрявання на тривожних переживаннях. Медсестри в порівнянні з лікарями до роботи ставляться з більшою емоційною віддачею, частіше переживають і турбуються. Вони менш схильні до рефлексії власної емоційного життя, що проявляється в зниженому, пригніченому настрої. Імовірність формування синдрому емоційного вигорання в медичних сестер вище, ніж у лікарів.

Харламова Т.М., Іванова О.В.