Синдром емоційного вигоряння. Допомога психолога.

Без всяких видимих причин Ви стали байдуже ставитися до колись коханої роботі? Вам здається, що Ваші колеги все, як один, налаштовані проти Вас? Виникає почуття ненависті до себе на тлі удаваного відсутності професіоналізму? Від колишнього ентузіазму не залишилося і сліду? Ваш фізичний стан залишає бажати кращого? Ви хворі! І ім`я вашого захворювання - синдром емоційного вигоряння!

У сучасному світі все більше людей відчувають на своєму робочому місці постійний стрес. Стресових факторів дуже багато: підвищена конкуренція між співробітниками, необхідність швидкого і точного виконання своїх професійних обов`язків, напружені відносини з колегами, велика відповідальність за прийняті рішення і т.д. В результаті під впливом всіх цих факторів наш організм дає збій, причому виражається цей збій у всіх по-різному, в залежності від індивідуальних особливостей організму. Хтось безуспішно бореться з безпричинним фізичним нездужанням, коли начебто нічого й не болить, але самопочуття все одно огидне. Хтось впадає в депресію. Але зазвичай всі ці симптоми проявляються в сукупності. Частим супутником емоційного вигорання є хронічна втома, яка проявляється в: м`язової слабкості, безсонні, погіршенні пам`яті, тривалої мігрені.

За статистичними даними найбільш наражені виникнення синдрому емоційного вигорання люди наступних професій - медсестри, педагоги, психотерапевти, співробітники правоохоронних органів, соціальні працівники. Так що ж робити, якщо синдром емоційного вигорання дістався і до Вас?

Головна роль в лікуванні і профілактиці виникнення синдрому відводиться зняття або приглушення факторів, що викликають стрес. Я спробую систематизувати заходи профілактики і лікування синдрому емоційного вигорання.

1. Навіть найзапекліший трудоголік не повинен забувати про регулярне відпочинку, причому перевагу слід віддавати саме активним його видам, так як просто лежання перед телевізором на улюбленому дивані менш ефективно, ніж, наприклад, прогулянки на свіжому повітрі, спортивні ігри і т.д. В першу чергу, людина, що страждає синдромом емоційного вигорання, повинен навчитися перемикати свій мозок на діяльність зовсім іншого роду, ніж на робочому місці.

2. Як не дивно хорошою профілактикою і методом лікування каверзні синдрому є курси підвищення кваліфікації, так як самовдосконалення та професійний розвиток підвищує нашу самооцінку і дає більш широке уявлення про світ.

3. Не варто замикатися в собі, поділіться своїми проблемами з близькими друзями, обговоріть наболіле. Емоційне спілкування нейтралізує дію синдрому.

4. Не ставте для себе недосяжні цілі. Самокритичність - це, звичайно, добре, але в усьому потрібно знати міру.

5. Не прагніть довести всім і кожному, що Ви - найкращий. Головне, щоб Ви самі були в цьому впевнені.

Синдрому емоційного вигоряння в нашому світі постійної метушні і тривоги схильні багато. Пам`ятайте про те, що не варто пускати на самоплив навіть найлегше нездужання, адже результатом халатного і неуважного ставлення до себе коханого може стати втрата найважливішого, що у нас є - здоров`я. Бережіть себе.

Автор: Іраїда Денисенко

для сайту therapy.by

Увага, тільки СЬОГОДНІ!