Установки ксенофобського характеру за ознакою релігійної приналежності

Феномен ворожнечі і ненависті за ознакою соціального статусу (національної, релігійної, етнічної, статевої і т. Д.) Останніми роками вивчається досить активно, в зв`язку з інтенсивністю його прояви. Згідно зі статистикою, тільки за 1999 р 122 правоохоронних установи надіслали повідомлення про 7876 зареєстрованих випадках злочинів на грунті нетерпимості в Сполучених Штатах Америки, причому в цих же доповідях йдеться про те, що приблизно два з трьох подібних злочинів виявилися злочинами проти людей. На території Російської Федерації неодноразово зустрічалися випадки нападів, підпалів і вбивств на ґрунті расової та релігійної нетерпимості, що досить широко висвітлювалося засобами масової інформації. В даному випадку ми маємо справу з груповими конфліктами локального характеру.

Що цікаво, то жорсткий поділ "ми-вони", з чітким розмежуванням "ми-хороші", "вони-погані", існує у більшості населення Рос сии. Нами проводився і проводиться комплекс досліджень, що включають як опитувальні методи, що дозволяють зробити висновки про думку населення Росії з цього приводу, так і проектні, що виявляють приховані тенденції, говорити про які прямим текстом з різних причин не прийнято. За їх результатами виявлено значну кількість негативних установок по ряду підстав до представників інших релігійних груп (що також відзначено рядом інших вітчизняних, а також зарубіжних дослідників).

Зазвичай деяким з досліджуваних груп приписувалися більш негативні і агресивні характеристики, ніж іншим. Наприклад, при дослідженні взаємних установок релігійних груп за рівнем агресивності образів лідирували ісламісти: в проективних рісуночних методиках більше 90% випробовуваних зобразили представників даної групи зі зброєю в руках в той час, як по інших групах кількість агресивних малюнків не перевищувало 5%. Близько результати були отримані і в результаті проведення семантичного диференціала.

Оскільки представникам ісламу часто приписують схильність до вчинення терористичних дій, нами було проведено дослідження, що виявляє аналогічні установки між представниками як би "нейтральних" груп: віруючих і атеїстів. За допомогою твори на вільну тему було досліджено 100 осіб обох статей різного віку.

В результаті контент-аналізу творів було виявлено наявність негативних установок у віруючих по відношенню до атеїстів (у 59%) і в атеїстів по відношенню до віруючих (у 71%), а також - позитивних установок у віруючих і в атеїстів по відношенню до представників своїх груп (у 73% і 83% відповідно). Причому при цьому випробуваним було запропоновано за семибальною шкалою оцінити ступінь своєї "релігійності" або "атеїстичності", що розцінювалося нами як суб`єктивне визначення ступеня залученості людини в "свою" групу.

У підсумку ми з`ясували, що чим більше випробуваний відносив себе до певної спільноти, тим більше атрибутів негативного характеру приписувалося представнику "інший" групи. За підсумками дослідження був проведений кореляційний аналіз, який дозволяє вищевказані висновки перенести на всю генеральну сукупність, тобто на все населення Росії.

Таким чином, ми приходимо до висновку, що між будь-якими соціальними одиницями (будь то окремі люди, групи або соціуми) можливе виникнення неприязні, що приводить до дій, класифікованих як екстремістські, що засноване на існуванні негативних установок соціального характеру, властивих даної соціальної одиниці з моменту її виникнення, т. е. придбаних з досвідом, а існують як би "за замовчуванням".

Брусків А.А.