Методика дембо-рубінштейн - особливості використання у дітей з рда

За даними МКБ-10 (1992), ранній дитячий аутизм (РДА) є спотвореним розвитком. У психологічній і медичній літературі зазначено, що у дітей з РДА відзначається не тільки порушення соціальної взаємодії, але і перверзія у формуванні самосвідомості.

Відповідно до припущеннями про спотвореному самосвідомості у дітей з аутизмом ми сформували таку гіпотезу: у дітей з РДА, поряд зі спотвореним формуванням самосвідомості, є і недорозвинення структур самосвідомості, властивих розумової відсталості.

Об`єкт дослідження ? діти з РДА. Предмет дослідження - особливості самосвідомості у дітей з РДА. У дослідженні брало участь 42 дитини у віці від 6 до 14 років.

Для реалізації експерименту і виходячи з ієрархічної структури самосвідомості, ми виділили основні групи дітей з РДА за особливостями мови. Вибір цього критерію був заснований на тому, що за допомогою мови, спочатку зовнішньої, а потім внутрішньої, відбувається регуляція поведінки, відбивається самооцінка і рівень домагань, які є основними структурними компонентами самосвідомості.

Групи були умовно розділені за такими ознаками: 1 група - діти з відсутністю експресивної мови і слабоговорящіе діти- 2 група - діти з ехолаліямі- 3 група - добре говорять діти.

В рамках дослідження особливостей самосвідомості дітей з РДА в експерименті була використана методика Дембо-Рубінштейн. Цікавими видаються методичні знахідки в проведенні цієї методики. З огляду на складності встановлення контакту, труднощі в залученні уваги і інтересу дитини з аутизмом, класичний варіант методики Дембо-Рубінштейн був адаптований.

Було скорочено кількість критеріїв з 11 до 8 (пом, здоров`я, краса, доброта, щастя, сміливість, товариськість, чуйність). Відповідно, кожному критерію був запропонований варіант схематично намальованих картинок у вигляді транспортних засобів пересування (машини, вантажівки, вертольоти, повітряні кулі тощо). Вибір малюнків саме з транспортними засобами був обґрунтований тим, що генезис розвитку мови у дитини починається зі слів-дій, тобто дієслів (Л.). Вживання відповідних дієслів, звернених до зображень на зображенні, досить полегшувало розуміння дитиною сенсу інструкції. До кожного критерію (пом .... чуйність) пропонувався певний вид транспорту, розташований за типом драбинки на різних рівнях листа (внизу - критерії в максимально негативній формі, вгорі - в максимально позитивною, а посередині - середній варіант). Зміна виду транспорту до кожного критерію допомагала підтримувати інтерес дитини в необхідному тонусі. Крім того, така форма підношення інформації обумовлена елективних особливостями сприйняття у дітей з РДА.

Перша група дітей - не говорять, слабо говорять діти (11 дітей) не впоралися навіть з адаптованим варіантом.

Друга група дітей - діти з ехолалія (16 дітей). У дітей, в мові яких присутні тільки ехолалії, рівень самооцінки неадекватно завищений? середній бал в цій підгрупі 64 (з максимальних 72 б.), неможливо перевірити рівень критичності. Діти з частковим присутністю ехолалій мають завищену самооцінку, наближену до середніх значень 56 б. (З максимальних 72 б.). Діти другої групи краще розуміли інструкції, звернені до них через третю особу.

Третя група дітей - добре говорять діти (15 дітей). За методикою Дембо-Рубінштейн у дітей неадекватно завищена самооцінка, середній бал 67. Особливість проведення методики в цій групі полягала в тому, що діти відповідали на питання не про те, де він або вона знаходиться на даний момент (Якою машинці ти їдеш?) , а на питання про те, де він би хотів перебувати (якою машинці ти б хотів їхати?). Таким чином, дітьми не здійснювалася смислова диференціація питань близьких по морфологічним складом. Це вдавалося з`ясувати за допомогою додаткових питань після того, як дитина за кожним критерієм ставив себе на найкраще місце.

Цікаво те, що діти 2 групи (з частковими ехолалія) розрізняли сенс питань "Де ти зараз?" і "Де б ти хотів бути?", осмислено відповідаючи на питання і даючи коментарі до своїх відповідей. У той час, як діти 3 групи, даючи відповідь на питання "Де ти зараз?", Відповідали на нього як на запитання "Де б ти хотів бути?", Свідомо бажаючи здаватися краще. Тобто орієнтувалися на позитивну оцінку експериментатора, намагалися бути хорошими в усьому, показуючи, що і інші теж думають, що вони хороші.

Проведена нами експериментально-діагностична методика Дембо-Рубінштейн дозволяє припустити, що твердження про нездатність дітей з діагнозом РДА встановлювати когнітивно-смислові зв`язки, поширюється не на всіх дітей з даним порушенням. Прикладом цього виступає той факт, що діти третьої групи проявили здатність орієнтуватися на реакцію іншої людини і передбачати чужу думку.

Сократова Є.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!