Феномен мовної особистості як атрибут іміджу

Ідея проведеного наукового дослідження полягає в тому, щоб теоретично обґрунтувати та емпірично вивчити мовну особистість як атрибут іміджу, тобто властивість, без якого індивідуальний образ людини не може ні існувати, ні мислитися. У сучасній вітчизняній науці розробка проблем іміджелогії почалася порівняно недавно, тому немає однозначного трактування ні самого поняття "імідж", ні його природи і атрибутів. Якщо виходити з уявлення про імідж як своєрідної організації комунікативного простору для відтворення бажаних вражень, шіфруемих в образах і символах, то без звернення до мовної особистості, яка організовує цей простір, повноцінність теорії іміджів виглядає сумнівною.

З іншого боку, існуючий на даний момент в лінгвістиці підхід до опису мовної особистості (Ю.Караулов) є недостатнім в нас плані: мовна особистість розглядається як система, структуру якої утворюють три рівня (вербально-семантичний, лінгво-когнітивний і рівень деятельностно- комунікативних потреб). Дискурс, під яким автор даної концепції розуміє все вироблені людиною тексти, служить основою для реконструкції його мовної особистості, яка представляє собою специфічну модель цілісної особистості з усім набором її соціальних, етичних, психологічних і естетичних складових, відображених у мовній формі. При цьому вищий, мотиваційний рівень об`єктивно визнається найбільш важким для опису і вивчення. Мовна особистість постає системою з каналом зв`язку, що працюють тільки на "вихід", без урахування зворотного зв`язку, що представляє центральне поняття теорії комунікації і теорії іміджів.

У зв`язку з цим видається цікавою опис моделі мовної особистості саме як необхідної складової іміджу, що враховує фактор адресата, виявлення символьної боку явища, обчислення кодів і шифрів, що забезпечують мовну життя іміджа- а також розробка методики діагностування іміджу, методів класифікації і корекції іміджів на цій основі .

Бабаян Т.Г.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!