Дитина з проблемної сім`ї

Багато вітчизняних психологи вдаються у своїх дослідженнях до класифікації проблемних сімей. А.С.Алексеева розрізняє такі види неблагополучних сімей: конфліктна, аморальна, педагогічно некомпетентна і асоціальна сім`я. Г.П.Бочкарева виділяє 1) сім`ї з неблагополучною емоційною атмосферой- 2) сім`ї, в яких немає емоційних контактів між її членами, батьки байдужі до потреб дитини при зовнішньому благополуччі відносин-3) сім`ї з хворою етичною атмосферою. Крім того, З.В.Баерунас, А.Е.Личко, Б.Н.Алмазов, М.Раттер і ін. Так чи інакше, звертаються в своїх дослідженнях до теми "проблемна сім`я".

Психологічні деформації проблемних, дисгармонійних сімей виражаються в порушенні системи емоційних відносин, рольової структури сім`ї, комунікацій в сім`ї, а також у переважанні негативних цінностей, асоціальних установок. Дисгармонійні сім`ї не виконують свої функції, не забезпечують достатню задоволення потреб членів сім`ї, можливості їх особистісного зростання.

Аналізуючи роботу Гомельського міського соціально-педагоги-чеського центру з проблемними сім`ями (2003-2004 р.р.), ми спробували класифікувати ці сім`ї за ознакою найбільш гострої проблеми в них. В результаті ми вважаємо правомірним виділити наступні типи:

1) алкоголізованих сім`ї - 52% вихованців притулку (на базі Центру) є вихідцями з таких сімей;

2) фантомні сім`ї - біологічні батьки усунулися від виховання дітей (14% дітей вихідці з таких сімей);

3) сім`ї, в яких є серйозні житлові, матеріальні та інші проблеми (тобто об`єктивні причини) - 8%;

4) сім`ї, в яких батьки виявилися педагогічно неспроможними (некомпетентними) - 16%;

5) аморальні сім`ї - 10%. Як правило, це неповні сім`ї, в яких мати "активно" займається пристроєм свого особистого життя.

Дитина в дисгармонійною сім`ї набуває цілий ряд негативних поведінкових, емоційних і характерологічних рис. Вихованці притулку, на відміну від дітей, у яких процес соціалізації протікає більш сприятливо, мають такі особливості:

1) часто їх фізичний розвиток не відповідає віку;

2) низький рівень розвитку пізнавальних навичок внаслідок соціально-педагогічної занедбаності (при відсутності патологій);

3) емоційна неврівноваженість;

4) інфантильність, використання захисних механізмів регресії і заперечення проблем в сім`ї;

5) проблеми соціальної адаптації, низький соціометричний статус в колективі, відчуження від благополучних однолітків;

6) вражене самолюбство, нестабільна самооцінка і почуття провини.

7) проблема відповідальності за своє життя і свій вибір на ній, обумовлена особливостями системи спеціальних установ, де за дитину повністю вирішують його долю, навіть всупереч його бажанням.

Лупекіна Е.А.