Жорстоке поводження з дітьми

Одним з негативних наслідків соціально-економічних і політичних змін, що почалися в Російській Федерації в 90-х роках XX століття, стало збільшення кількості неблагополучних сімей. В даний час в країні налічується понад 700 тисяч так званих соціальних сиріт, близько третини дітей народжуються поза зареєстрованих шлюбів, постійно зростає кількість батьків, позбавлених батьківських прав. Закономірним наслідком дестабілізації сімейних відносин є жорстоке поводження з дітьми. Щорічно в Російській Федерації близько 100 тисяч дітей стають жертвами тільки зареєстрованих злочинів, понад три тисячі з них гинуть. Діти є жертвами кожного третього сексуального злочину, причому 70% цих злочинів скоюються шляхом насильства або використання безпорадного стану потерпілого. Ситуація, що склалася викликає стурбованість у суспільстві, знаходить відображення в рішеннях державних органів виконавчої та законодавчої влади.

Відповіддю держави на зростання дитячої бездоглядності та її найбільш небезпечного прояву - безпритульності - стало створення системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх. Спеціалізовані установи для неповнолітніх, які потребують соціальної реабілітації (соціальні притулки, соціально-реабілітаційні центри), і освітні установи для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків (дитячі будинки та школи-інтернати), є елементами цієї системи і згідно з Федеральним законом «Про основи системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх» повинні здійснювати соціально-педагогічну реабілітацію неповнолітніх, які перебувають в соціально небезпечному підлогу оженився, і захищати їх права і законні інтереси.

В притулки і соціально-реабілітаційні центри надходять діти, які залишилися без піклування батьків або інших законних представітелей- проживають в сім`ях, що перебувають у соціально небезпечному положенні-самовільно залишили сім`ю або дитячі заклади. Дитячі будинки та інтернати приймають для утримання, виховання, навчання, подальшого влаштування та підготовки до самостійного життя неповнолітніх у випадках позбавлення або обмеження батьківських прав, ухилення батьків від виховання дітей, а також в інших випадках відсутності батьківського піклування. Таким чином, серед вихованців зазначених установ значне число дітей, які постраждали від жорстокого поводження. Співробітники установи повинні вміти виявляти таких дітей для того, щоб правильно побудувати корекційно-реабілітаційну роботу. Жорстоке поводження часто викликає у дітей виражені порушення поведінки, які без відповідного терапевтичного втручання не проходять і породжують значні труднощі при утриманні таких вихованців в установі. ромі того, закон покладає на працівників установ обов`язок інформувати орган внутрішніх справ про батьків, інших їх законних представників та інших осіб, жорстоко звертаються з неповнолітніми.

Соціально-педагогічна та психолого-педагогічна корекція, проведена в притулках і соціально-реабілітаційних центрах, не обмежується тільки роботою з неповнолітніми вихованцями. Конвенція ООН про права дитини до основного праву відносить його право жити і виховуватися в рідній сім`ї. У зв`язку з цим пріоритетним напрямком діяльності соціальних служб з сім`ями, які перебувають у соціально небезпечному становищі, є усунення сімейного неблагополуччя. Федеральний закон «Про основи системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх» покладає на органи і установи системи обов`язок проводити індивідуальну профілактичну роботу щодо батьків або інших законних представників неповнолітніх, які жорстоко поводяться з дітьми, які не виконують своїх обов`язків по їх вихованню та навчанню або негативно впливають на їх поведінку.

Таким чином, проблема жорстокого поводження з дітьми, на жаль, зберігає актуальність, і надзвичайно важливо вміти вчасно розпізнавати ознаки психологічного неблагополуччя в стані дитини і надавати йому необхідну допомогу.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!