Профілактика синдрому емоційного вигорання педагогів - семінар-тренінг

зміст:

• Розробка семінару-тренінгу.
• Додаток 1-6.
• Додаток 7 .: пам`ятка "Симптоми професійного вигорання"
• Додаток 8 .: презентація "Профілактика емоційного вигорання і підтримка психічного здоров`я педагогів".
• Додаток 9 .: "Анкета для педагогів".

Робота з педагогами є дуже важливим напрямком супроводу навчально-виховного процесу. У зв`язку з переходом на ФГОС педагогам потрібно психологічна підтримка, оскільки введення будь-яких інновацій для багатьох вчителів може супроводжуватися стресом, емоційними і нервовими перевантаженнями. Це пов`язано з тим, що педагогам буває важко адаптуватися до нових умов, які диктує сучасна освіта, особливо тим, які мають досить великий стаж роботи.

Поява нових вимог до оформлення документації, введення в базові класи дітей з ОВЗ, впровадження інтерактивних методів викладання, відкриті уроки, участь в конкурсах і інші супутні фактори ставлять сучасного педагога в абсолютно нові умови, які погіршують їх і без того напружену діяльність.

Відомо, що емоційно врівноважений педагог, справляється зі своїми завданнями, більш адекватно і справедливо сприймає своїх учнів, більш доброзичливий в спілкуванні з ними та їхніми батьками. Спокійний педагог не тільки в силах давати знання за програмою, а й здатний сформувати і розвивати УУД, організувавши педагогічний простір, використовуючи в своїй практиці методи, техніки і прийоми індивідуально особистісного підходу в навчанні кожної дитини. Педагогу, який не відчуває емоційних труднощів, робота в задоволення, такий педагог творчо і з любов`ю виконує свої обов`язки. Збереження психічного здоров`я учнів неможливо без роботи з педагогами в цьому напрямку.

Опитування

Дослідження даної проблеми ми вирішили почати з опитування педагогічного колективу школи. За нашими спостереженнями і дослідженнями, вчителі часто схильні віддавати перевагу інтелектуальним досягненням школярів, а внутрішнього світу учня приділяється недостатньо уваги. Наприклад, існуюча система оцінки знань учнів, його досягнень і успіхів формує неадекватну самооцінку учнів. На початку мого професійного шляху і по сей день вчителя частіше просять провести діагностику в тому чи іншому класі саме якихось інтелектуальних параметрів. Або надходить запит від вчителя досліджувати рівень розвитку дитини, який не справляється з програмою навчання.

Аналіз запитів дозволяє зробити й інший не маловажний висновок: вчителю часто заважає поведінку дитини на уроках, яке він розцінює як неадекватне, неприйнятне. Наприклад, дитина поводиться агресивно, або він неорганізований, або повільно виконує завдання. Звичайно, є педагоги виняткові, чуйні до проблем учнів, і цей факт надихає. Такі педагоги нерідко використовують в своїй роботі індивідуальний підхід і частіше за інших звертаються за допомогою до шкільного психолога, намагаючись зрозуміти дитину і допомогти йому подолати труднощі в навчанні або в адаптації.

З метою виявлення таких труднощів в роботі педагогів було проведено опитування за допомогою анкети, інструкція до якої була наступною: «З якими труднощами педагогічної діяльності ви найбільш часто стикаєтеся у своїй роботі (ви беріть зі списку кілька варіантів)?» (Див. Додаток 9) . Дана анкета є нашою авторською напрацюванням і складена самостійно.

В опитуванні взяло участь 41 педагог. Основними труднощами в роботі педагогів є:

1. неорганізованість учнів, яка заважає роботі, - 63% опитаних вчителів.

2. Неадекватна поведінка учнів (агресивність, тривожність, запальність, балакучість) - 46% опитаних.

3. Низька навчальна мотивація - 44%.

Крім цього, 36% вчителів молодших і старших класів вважають, що слабкі знання з предмета є проблемою в педагогічній діяльності. Цікаво, що жоден з викладачів залишив поза увагою важким для себе наявність якихось особистих проблем учня, пов`язаних з кризовими, віковими моментами розвитку особистості школяра.

Таким чином, ми бачимо, що і до цього дня найбільша увага педагоги школи звертають імен але на організаційні, поведінкові та інтелектуальні характеристики учнів і мало значення надають дійсних причин неуспішності учнів. Завищені вимоги до здібностей, ігнорування вікових особливостей часто формують у учнів негативне ставлення до навчання, до школи, негативне мислення в цілому і ставлення до себе як до учня.

Цілі, завдання, умови реалізації семінару - тренінгу з профілактики емоційного (професійного) вигорання педагогів

Дана розробка семінару-тренінгу містить в собі як відомі методики, так і авторські на ництва - позитив-технології.

мета семінару: Створити умови для профілактики синдрому емоційного вигорання і підтримки психічного здоров`я вчителів.

завдання семінару:

• актуалізувати процес самоаналізу співробітників;
• познайомити з прийомами саморегуляції;
• навчити психотехнічних прийомів саморегуляції емоційного стану;
• оптимізувати самооцінку педагогів;
• зняти емоційну напругу;
• сформувати позитивне мислення вчіть лей (самосприйняття і сприйняття навколишньої дійсності).

Матеріали та обладнання:

- інтерактивна дошка, проектор або комп`ютер (ноутбук) для демонстрації слайдовий презентації (теоретична частина семінару);

- слайдовая презентація (див. Додаток 8) - - заздалегідь приготовані картинки з журналів для проведення розминки (вправа 1 «Картинка»);

- картки з незакінченими фразами для проведен ня вправи 3 «Відверто кажучи» (див. Додаток 1);

- калоші, бажано кольорові і великого раз міра, і картки з ситуаціями (див. Додаток 2 на диску);

рефлексивний кубик (див. додаток 3 на диску) до вправи 5 «Калоші щастя»;

- заздалегідь намальоване дерево на ватмані, магнітна дошка, листочки двох кольорів до вправи 6 «Плюс-мінус»;

- магнітофон і записи спокійною релаксационной музики (на даному семінарі були використані музичні композиції альбому «Еолія. Любов на вітрі»), релаксаційний текст, папір формату А4, фломастери, олівці, маркери до вправи 7 «Сад моєї душі» (див. Додаток 4 );

- заздалегідь приготовані картки з аффирмациями до вправи 8 «Моя афірмація» (див. Додаток 5);

- заздалегідь роздрукована анкета для вчителів «Про ратна зв`язок» (див. Додаток 6);

- пам`ятки-буклети (див. Додаток 7).

Умови реалізації: спеціально обладнаний кабінет психолога з приглушеним освітленням, м`якими стільцями (як показує практика, в звичайному навчальному класі педагоги відчувають себе незатишно, звична обстановка не дає можливості добре розслабитися), хорошою звукоізоляцією.

Час проведення: приблизно 1,5 години. Загальний час залежить від кількості учасників.

Учасники: Педагоги, які працюють в початковій ланці, молоді фахівці. Вправи можуть бути використані також в роботі зі старшокласниками, студентами, батьками.

Вибір методик і технік

Основоположними методами є позитив-технології, спрямовані на розвиток позитивного мислення вчителів. В основі позитив-технологій лежить метод НЛП - «мистецтво і наука вдосконалення особистості». Наприклад, вправи «Моя афірмація» і «Калоші щастя» спрямовані на розвиток позитивного мислення. Ці вправи були успішно проведені на міському фестивалі творчих досягнень. Дані вправи унікальні тим, що їх також можна використовувати в роботі з підлітками.

Методи позитив-технологій використовувалися нами і в роботі з дітьми в класі СКК, в роботі з дітьми-дезадаптантамі на тренінгу для п`ятикласників в рамках програми «Перший раз в п`ятий клас!». Вправа «Я - молодець!» Запозичена нами у автора програми психологічного тренінгу «Формування та розвиток стресової стійкості педагогів до впливу зовнішнього середовища» Е.В. Шарипово (Томськ, 2005). Ця вправа також можна віднести до методів позитив-технологій, так як основна його мета - розвиток навичок позитивного самосприйняття. Тут ми наводимо його без будь-яких доповнень.

Вибір арт-терапії та медитативні техніки все частіше використовуються як універсальні методи в роботі з дітьми та дорослими. Цінність арт терапії полягає в тому, що вона звертається до внутрішніх самоісцеляться ресурсів людини. Медитативні техніки ефективні і корисні в процесі групової роботи. Ці техніки використовуються в навчанні фізичної та емоційної релаксації і в результаті зводяться до закріплення навичок саморегуляції і аутосуггестии. Медитативний вправу «Сад моєї душі» запозичена у того ж автора, це чудова вправа доповнено нами арт-терапевтичним закріпленням ефекту.

Вибір проективних методів цікавий тим, що вони дозволяють «витягти» те, що хвилює вчителя, визначити діапазон проблем, вийти на групове обговорення цих проблем. Проективний метод широко використовується як сукупність психологічних методик діагностики особистості за допомогою аналізу його дій і висловлювань з приводу слабоструктурированное матеріалу. Найбільш суттєвою ознакою проективних методик є використання в них невизначених стимулів, які випробовуваний повинен сам доповнювати, інтерпретувати, розвивати.

Вправа «Картинка» унікальне тим, що може виконувати як розвиваючу, так і діагностичну функцію, тому було використано нами в якості розминки і для того, щоб зрозуміти, з яким настроєм прийшли на заняття педагоги. Вибираючи ту чи іншу картинку, чоловік несвідомо проектує на неї своє внутрішнє емоційний стан, який буває складно описати словами. Картинки допомагають визначити цей стан, вербалізувати його.

Вправа «Відверто кажучи» ми знайшли в тій же програмі, яку згадували вище, але текст пропозицій доповнений і складений нами самостійно. Ця вправа цікаво саме з точки зору вербалізації і усвідомлення проблем педагога, оскільки ці два супутніх процесу допомагають учасникам «виговоритися» і створити відчуття спільності, що звичайно ж сприяє «виходу емоцій». Спільне обговорення проблем зближує і, таким чином, допомагає емоційно розрядитися в безпечної для педагогів обстановці. Вправа «Плюс-мінус» досить відоме, воно дозволяє побачити як негативні, так і позитивні сторони роботи педагога, дає можливість об`єктивно оцінити свою діяльність.

Форми, методи та прийоми роботи

• Позитив-технології (методи НЛП)
• Медитативні і релаксаційні техніки
• Елементи арт-терапії
• Метод рефлексії (обговорення)
• слайдовая презентація
• пам`ятки
• анкетування

Перераховані методи і техніки обрані з урахуванням репрезентативною системи педагогів:

• Візуальна система - слайдовая презентація, картинки, малюнок дерева, рефлексивний кубик, картки, пам`ятки, анкети.
• Аудіальна система - міні-лекторій на тему, релаксаційна музика.
• Кинестетическая система - практичний досвід у вправах, візуалізація текстового супроводу, малюнок квітки.

Хід семінару - тренінгу з профілактики синдрому емоційного вигорання

1. Розминка (10 хв.)

Вправа «Картинка» Мета: розкріпачення, згуртування, неформальне спілкування педагогів.

Матеріали та обладнання: картинки різної емоційного навантаження, вирізані зі старих журналів.

Інструкція. Виберіть одну або кілька картинок, які відображають ваш настрій, світовідчуття, переконання або які вам просто сподобалися. Розкажіть, чому ви вибрали ці картинки. (Вчителі пояснюють свій вибір.)

Очікуваний результат: педагоги емоційно розкріпачуються, стають більш згуртованими.

2. Теоретична частина (10-15 хв.)

Слайдовая презентація Мета: введення в тему семінару, знайомство педагогів зі способами профілактики емоційного вигорання.

Демонструється слайдовая презентація (див. Додаток 8).

3. Практична частина

Вправа «Відверто кажучи» (5-7 хв.) Мета: вербалізація і усвідомлення педагогами проблеми емоційного вигорання.

Матеріали: картки з незакінченими фразами (див. Додаток 1).

Інструкція. Вам потрібно витягнути будь-яку картку з незакінченою пропозицією і спробувати закінчити фразу відверто і чесно.

Очікуваний результат: вправа допомагає усвідомити проблеми педагога, вербалізувати їх, згуртувати групу педагогів, зрозуміти, що проблеми у всіх педагогів схожі.

Вправа «Молодець!» (5-7 хв.)

Мета: оптимізація самооцінки педагогів, зняття емоційної напруги.

Інструкція. Розділитися на два кола - внутрішній і зовнішній, стати обличчям один до одного. Учасники, які стоять на внутрішньому колі, повинні говорити про свої досягнення, а в зовнішньому колі - хвалити свого партнера, вимовляючи наступну фразу: «А це ти молодець - раз! А це ти молодець - два! »І т.д., при цьому загинаючи пальці. Учасники зовнішнього кола по команді (бавовні) пересуваються в сторону на один крок, і все повторюється Потім внутрішній і зовнішній коло міняються місцями, і гра повторюється до тих пір, поки кожен користувач не побуде на місці хвалимося і хвалька.

Очікуваний результат: емоційна розрядка педагогів (як правило, це вправа проходить дуже весело), підвищення самооцінки педагогів.

Вправа «Калоші щастя» (10 хв.)

Мета: розвиток позитивного мислення педагогів. Завдання: розвиток навичок самопізнання, формування навичок позитивного сприйняття світу, розвиток позитивної Я-концепції, розвиток навичок емоційної саморегуляції.

Матеріали та обладнання: «калоші щастя» (ігровий елемент, звичайні гумові калоші, бажано великого розміру з веселим дизайном), картки з ситуаціями, рефлексивний кубик (див. Додатки 2, 3).

Інструкція. Я хочу запропонувати вам пограти в гру, яка називається «Калоші щастя». У Андерсена є казка з такою назвою. У цій казці феї подарували на день народження калоші щастя, які вона вирішила віддати людям, щоб ті стали щасливішими. Людина, який одягав ці калоші, ставав найщасливішою людиною. Калоші виконували всі його бажання, він міг перенестися в будь-який час або епоху. Отже, я пропоную вам взути ці калоші і стати щасливою людиною. Я також буду зачитувати вам різні ситуації, а ваше завдання - надівши ці калоші, знайти в ситуації, запропонованої вам, позитивні сторони. Іншими словами, подивіться на ситуацію очима щасливої людини-оптиміста.

Очікуваний результат: учасники гри, надівши «калоші щастя», відповідають на запропоновану ситуацію в позитивному ключі. Тому, хто не може дати позитивну відповідь, решта учасників гри допомагають, пропонуючи свої варіанти. Учасники отримують емоційну розрядку і позитивний настрій.

Вправа «Плюс-мінус» (10 хв.)

Мета: допомогти педагогам усвідомити позитивні моменти педагогічної діяльності.

Завдання: вербалізація негативних і позитивних моментів своєї педагогічної діяльності-згуртування групи.

Матеріали та обладнання: ватман з намальованим деревом, який кріпиться на доску- самоклеючі стікери у формі лісточков- ручки для кожного учасника.

Інструкція. Вам потрібно написати на листочках одного кольору мінуси вашої роботи, а на листочках іншого кольору - плюси своєї роботи.

Учасники пишуть, а потім по черзі прикріплюють свої листочки з плюсами і мінусами до дерева. Кожен учасник озвучує те, що він написав. За тим проводиться рефлексія вправи. Учасники обговорюють, чого більше вийшло - плюсів педагогічної діяльності чи мінусів - і чому. Очікуваний результат: педагоги повинні побачити, що плюсів у роботі все-таки більше, і прийти до висновку, що робота педагога важка, але приємна. А також побачити всі сторони педагогічної діяльності, усвідомити, що труднощі у педагогів схожі.

Вправа-медитація «Сад моєї душі» (15 хв.)

1-а частина вправи - медитативна і релаксационная візуалізація.

Мета: зняття напруги, відновлення гармонійного стану.

Матеріали та обладнання: магнітофон або музичний центр із записами спокійною, релаксаційної музики, зручні м`які стільці або крісла, текст медитационной візуалізації (додаток 4). Інструкція. Зараз я вам зачитаю текст - медитацію. Намагайтеся уявити все те, що я вам скажу.

Після візуалізації педагогам пропонується описати враження, почуття, відчуття і образи. Кожен ділиться враженнями. Описує свій стан і те, що він побачив.

Очікуваний результат: розслаблення всіх груп м`язів, зняття психоемоційного напруження. 2-я частина вправи - арт-терапія.

Учасникам лунають папір, олівці, фломастери і пропонується зробити малюнок того, що вони представили, - квітка або сад.

Вправа «Моя афірмація»

Мета: створення позитивного настрою, розвиток позитивного самосприйняття, закріплення набутих навичок позитивного мислення. Матеріали та обладнання: картки з позитивними твердженнями - афірмації (див. Додаток 5).

Інструкція. Пропоную вам витягнути картки з позитивними твердженнями-афірмації. Якщо вам якась картка не сподобається, можете витягнути іншу, яка вам близька.

Учасники по черзі тягнуть картки і зачитують їх. Після завершення вправи можна запитати, які в учасників відчуття від цієї вправи. Очікуваний результат: закріплення позитивно го досвіду-позитивний настрій.

Підведення підсумків семінару

Мета: Шерінг - вербальна рефлексія семінару, підбиття підсумків.

Матеріали та обладнання: анкети «Зворотній зв`язок» (див. Додаток 6).

Інструкція. Наш семінар підійшов до кінця, і вам пропонується на завершення заповнити невелику анкету, де ви зможете написати свої враження від семінару. Ваша думка для нас дуже важливо. Після того як ви напишете ваші враження, по черзі розкажіть про них.

Очікуваний результат: педагоги заповнюють ан кети, кажуть, що їм сподобалося, а що ні, і ви кажуть свої побажання.

Додатки 1-6 .: "завантажити".

Додаток 7 .: Пам`ятка "Симптоми професійного вигорання".

Додаток 9 .: Анкета для педагогів.

Презентація: "Профілактика емоційного вигорання і підтримка психічного здоров`я педагогів"