Роль психолога в роботі з впровадження фгос

З вересня 2011 року всі школи Російської Федерації перейшли на реалізацію Федеральних державних освітніх стандартів (ФГОС) другого покоління, в яких поряд зі знаннями з предметів передбачається і формування у школярів універсальних навчальних дій (УУД) - сукупності способів дій учнів, що забезпечують здатність до самостійного засвоєння нових знань і умінь. Сюди ж включена і здатність до самостійної організації пізнавального процесу. Універсальні навчальні дії повинні оцінюватися за допомогою системи моніторингу, і для їх реалізації проектуються спеціальні умови.

Хоча з моменту розробки та експериментального впровадження стандартів пройшло чимало часу, ставлення до них педагогічної спільноти і батьків дуже суперечливо. І яблуком розбрату як раз і є універсальні навчальні дії, оскільки далеко не всі розуміють, що ж це таке, як їх формувати, а головне - оцінювати.

Нагадаємо, що освітній стандарт передбачає, що в учнів будуть сформовані чотири групи універсальних навчальних дій:

особистісні - самовизначення, смислообразованіе, ціннісна і морально-етичної орієнтації;

регулятивні - управління своєю діяльністю;

комунікативні - мовна діяльність, навички співпраці;

ознавательние - робота з інформацією, робота з навчальними моделями, використання знакі-символічних засобів, загальних схем рішення задачі, виконання логічних операцій.

Не секрет, що кожен досвідчений педагог при плануванні освітнього процесу обов`язково враховує необхідність формування цих навичок у дітей, інакше процес навчання перетворився б в елементарне заучування. Але ніхто ніколи не відділяв цю діяльність від загального навчального про- процесу, а тим більше не оцінював її.

Оскільки універсальні навчальні дії психологічні за своєю суттю, вони вимагають від педагогів і адміністрації освітніх установ не тільки знання вікової та педагогічної психології, а й володіння технологіями формування УУД в навчальному процесі та позанавчальної діяльності. А це завдання нерозв`язна без участі психо- логів.

Нові освітні стандарти формують запит на нове розуміння діяльності психолога. Психолог, в першу чергу, розглядається як командний гравець, який включений в процес освіти, орієнтується в нових стандартах, може, працюючи в команді, вибудовувати освітній процес з урахуванням особистості учнів. Саме це сприяє досягненню заявлених в стандарті результатів.

Але реальність така, що сприйняття діяльності психолога в рамках впровадження нових стандартів часто міфологізоване і не відображає існуючу реальність. Сприйняття стандартів через «рожеві окуляри» заважає тому, щоб будувати власну діяльність, виходячи з професійного позиціонування, адекватного ситуації в освіті.

Це призводить до програшу психологів в грі під назвою «психологічний супровід впровадження федеральних державних стандартів», їх недостатнього участі в процесах відновлення школи, підвищенню ризику «не потрапити в тренди» освіти, не зуміти перебудуватися разом з освітою, щоб йти в ногу з часом і відповідати тенденціям його розвитку.

Є й інша крайність, яка проявляється в негативному ставленні до нових стандартів. І психологи, і педагоги не бачать себе в цій незвичній діяльності, вважають її непродуманою, невірної і не забезпеченої необхідним інструментарієм. Часто це приймає форму повного заперечення можливих «плюсів» нових стандартів.

Дійсно механізм впровадження стандартів далекий від досконалості. І багато, на жаль, віддано на відкуп регіонам і окремим освітнім установам, частина з яких знаходиться в замішанні, не розуміючи, що потрібно робити і з чого почати нову для себе роботу. Про це нам нерідко пишуть і наші читачі, особливо з тих регіонів, де немає чітких інструктивних материа- лов і методичних розробок з цього приводу.

На початку червня мені довелося відвідати VI саміт психологів «Технології успіху», який традиційно проходить в Санкт-Петербурзі. Там питання впровадження нових стандартів приділялося достатньо багато уваги. Одним з основних на форумі стала доповідь О.А. Карабанова, завідуючої кафедрою факультету психології МГУ ім. М.В. Ломоносова, одного з розробників нових стандартів загальної освіти для початкової школи. Доповідь називався «Досягнення вітчизняної психологічної науки як методологічна основа створення федерального державного стандарту загальної освіти». Бурхливе обговорення, що почалося на пленарному засіданні, продовжилося і на круглому столі «Психологічні ефекти і наслідки впровадження федерального державного освітнього стандарту: плюси, мінуси, надії і розчарування». Його провідні дотримувалися різних, часто протилежних точок зору.

Виступи учасників найчастіше торкалися не саме зміст стандартів, а то, як організована робота по їх впровадженню. Одна з важливих проблем, порушених на круглому столі, - збільшення числа дітей з вадами здоров`я, для яких необхідна розробка спеціальних програм навчання, а може бути, і прийняття власного нор мативно документа.

Основними критиками нового стандарту виступали педагоги і батьки, які, на наш погляд, абсолютно не поінформовані про ті зміни, які плануються в школі при його впровадженні. І в цьому - одна з найсерйозніших недоглядів розробників. Дуже безпорадно виглядали і самі психологи, які абсолютно не розуміли цілей і завдань своєї діяльності і вимагали від провідних негайного інструктажу.

Ми попросили допомогти зорієнтуватися в тих нововведення, які відбуваються і будуть відбуватися в сучасній школі, наших постійних авторів і консультантів - фахівців мережевого методичного об`єднання «Шкільний психолог» під керівництвом Н.А. Болсуновських.

Колеги представили ряд найпоширеніших міфів про діяльність психолога при впровадженні нових освітніх стандартів і постаралися їх викрити.

Міф 1-й. федеральні стандарти написані для вчителя, а педагог-психолог в цьому не бере участь, тому на моїй діяльності це не відіб`ється ...

Федеральні державні стандарти - один з головних документів системи освіти, що визначає базові норми і правила, за якими має жити школа. Це стосується не тільки педагогів, завучів, дітей, але і всіх учасників освітнього процесу, до яких відноситься і психолог. Нові стандарти задають новий вектор руху школи, яка повинна в першу чергу формувати універсальні навчальні дії: комунікативні, регулятивні, пізнавальні, особистісні, а не просто давати предметні знання. Ніколи ще стандарти не були настільки психологічні в тому сенсі, що в них закладені психологічні результати, що досягаються школою в області комунікації, самоорганізації, мотивації, пізнавальної діяльності та ін. Звідси - нові технології, методи роботи школи, нові системи оцінювання результатів.

Змінюється школа - змінюється і діяльність кожного суб`єкта освітньої діяльності, в тому числі і педагога-психолога. Він не може не включатися в те, чим живе школа, тим більше що досягнення «психологічних» результатів неможливо без участі психолога як фахівця з розвитку, який розуміє умови організації розвиваючого процесу в школі і може бути корисний в цій якості.

Наївно думати, що в школі XXI століття психолог буде працювати по-старому. Зміни неминучі, але в кожній установі вони будуть свої.

Міф 2-й. Психолог в поодинці відповідальний за реалізацію нових стандартів в школі

Реалізація нових освітніх стандартів - завдання всього колективу школи, а не одного психолога. Нові результати досягаються за рахунок дій вчителів на уроках, фахівців школи в рамках позаурочної діяльності. Психолог може працювати спільно з учителем, працювати в шкільній команді з впровадження ФГОС, але тільки не в поодинці! Нам вже не раз доводилося чути судження про те, що в школі на психолога намагаються «повісити» досягнення нових результатів: мовляв, школа буде продовжувати вчити дітей, а універсальні навчальні дії нехай формує психолог.

Це неправильна установка. У даній ситуації психолога вкрай важливо утримувати власну професійну позицію у взаємодії з адміністрацією та педагогами школи, не піддаючись на подібні провокації. Це відноситься і до ситуації, коли психологу пропонують провести захід, урок, класна година, щоб сформувати у школярів універсальні навчальні дії. Так, психолог може провести класну годину, заняття, але тільки разом з учителем. Якщо він проведе заняття, тренінг і відійде в сторону, а вчителі або батьки не будуть витримувати єдину з ним лінію, то навряд чи таке заняття буде ефективно для формування універсальних навчальних дій. Радимо більше працювати в тандемі, і тоді буде результат!

Міф 3-й. Робота по супроводженню нових освітніх стандартів - це зайвий головний біль і навантаження для психолога

Впровадження нових стандартів - це унікальна можливість для психолога по-іншому подивитися на власну діяльність, вибудувати її в системному ключі, з упором на пріоритетні напрямки, такі як проектування, моніторинг. Це призведе до перерозподілу напрямів діяльності, а не до появи додаткового навантаження на психолога.

Наведемо один приклад. Припустимо, психолог виявив, що у дітей низька пізнавальна мотивація. Він намагається змінити ситуацію: виходить на адміністрацію, педагогів, збирає консиліум, долає опір педагогів. У випадку з новими стандартами формування мотивації - один із значущих результатів, який відстежується починаючи з 1-го класу і на який працюють педагоги, батьки, адміністрація. Вони спочатку розуміють, наскільки це важливо і потрібно, і будуть вибудовувати системну роботу по формуванню цих дій, в тому числі і за участю психолога.

Коли все заздалегідь налаштовані на результат, стає зрозуміло, що повинно вийти на виході. Діяльність психолога в даній ситуації чітко вписана в загальну систему роботи школи, тим самим вона стає актуальною, затребуваною і видимою.

Міф 4-й. Завдання психолога при роботі в рамках ФГОС обмежується заняттями з учнями «групи ризику»

Діти «групи ризику», безумовно, залишаються в полі зору психолога, проте його робота по супроводу стандартів мало пов`язана з безпосередньою роботою з дітьми.

Як ми вже відзначали вище, саме робота в зв`язці з вчителями, адміністрацією для досягнення результатів стає одним з пріоритетів. Тому вектор дій психолога зміщується. На перший план виходять такі напрямки діяльності, як участь в проектуванні, в розробці параметрів діагностики та проведенні моніторингу, участь в проведенні спільних навчальних та проектувальних заходів для педагогів, консультування фахівців та ін.

Міф 5-й. Мене не кличуть в команду школи, значить, моя участь там не потрібно

Не кличуть - зовсім не означає, що впровадження нових стандартів не вимагає участі психолога. Можливо, адміністрація не розуміє ролі психолога в даному питанні або бачить психолога тільки в певній функції, роблячи висновки на основі його попередньої діяльності в школі.

Важливо не боятися самому вийти на контакт з адміністрацією з приводу місця і ролі психолога в ході впровадження ФГОС. Доцільно прийти з конструктивними пропозиціями щодо того, чим психолог може бути корисний. У будь-якому випадку починати спілкування треба після попереднього знайомства з документами, які прийняті в школі по впровадженню ФГОС, з самими нормативними документами по ФГОС, а також прояснив ситуацію, пов`язану з особливостями впровадження ФГОС в даній установі, щоб бути у всеозброєнні. Сподіваємося, що у читачів «Шкільного психолога» є маса наболілих питань, що стосуються роботи з впровадження стандарту. Об`єднаними зусиллями ми будемо намагатися детально відповідати на них.