Сприйняття світу і інноваційна освіта

Соціальна функція освіти в сучасному світі суперечлива. З одного боку, освіта служить трансляції соціального досвіду і тим самим його закріпленню, з іншого боку, воно готує покоління до майбутнього. Приблизно до XIX в. її дозволялося на користь першої функції, однак відносини з майбутнім в суспільстві нашого часу принципово змінилися. Науково-технічна та інформаційна революції визначили прискорення змін у всіх сферах життя, вимагають від інституту освіти відкритості по відношенню до майбутнього, вимагають мобільності досвіду в межах життя одного покоління. Саме останнім часом виникла проблема інноваційної освіти, який готує людини до адекватного сприйняття світу, що змінюється і до життя в ньому.

сприйняття світу молодим поколінням має бути відкритим і багатовимірним, чуйним до проблем, сміливим і вдумливим. Мабуть, однією з основних цілей інноваційної освіти якраз і є розробка методології системно-цілісного підходу до дійсності, покликаного допомогти вихованцям сучасної школи. Розробка такої методології знаходиться ще на самому початку.

Щоб працювати з світосприйняттям, необхідно знати його сутність, структуру, особливості. У дослідженнях і практичній діяльності педагогів і психологів майже не відображені особливості ментальності дітей шкільного віку, етико-культурні відмінності. Без цього неможлива побудова оптимальних моделей сучасної освіти.

Інноваційна освіта висуває нові вимоги до професійних і особистісних якостей педагога, до його підготовки. Така підготовка може будуватися в руслі руху до нової парадигми навчання контекстом діяльності, що відтворює реальність в навчальних умовах. Це зумовило появу проблемного навчання, ділових ігор і інших методів, що забезпечують особистісну залученість учнів у процеси пізнання і самопізнання, а також в діагностику міжособистісних ситуацій, що становлять педагогічну середу, в якій відбувається освітній взаємодія.

Важливою когнітивної характеристикою педагогів і учнів в інноваційному освіті є "усвідомлення неусвідомленого" або рефлексивність. Таке усвідомлення допомагає розширювати суб`єктивний світ, долати негативну міфологію, забобони і помилки, свідомо конструювати свій життєвий і професійний шлях. За своїм основним змістом поняття "інновація" відноситься не тільки до створення і поширення нововведень, але і до перетворень і змін, які пов`язані з цим нововведенням.

Метою інноваційного підходу до освітнього процесу можна вважати розвиток в учнів можливостей освоювати новий досвід на основі цілеспрямованого виховання творчого та критичного сприйняття світу, досвіду та інструментарію навчально-дослідницької діяльності, рольового та імітаційного моделювання. Поняття "інновація" є популярним в сучасній педагогічній культурі. Зазначимо на умови ефективності педагогічних інновацій:

* Нове повинно бути засобом вирішення актуальних для даного освітнього закладу завдань, тобто вирішувати кардинальні проблеми, забезпечуючи позитивну динаміку стратегічного розвитку;

* Вибір інноваційних засобів повинен відповідати умовам конкретної освітньої системи;

* Чим повніше розгортається інноваційний процес, тим ефективніше і повніше повинна бути система оцінки його результативності;

* Від кожного учасника інноваційного процесу потрібно усвідомлення значущості інновацій і високий рівень відповідальності;

* Необхідне розуміння ступеня і обгрунтованості педагогічних ризиків, пов`язаних з нововведенням.

Таким чином, інноваційна освіта здатне створити передумови для появи нової ментальності, що характеризує людину інформаційного суспільства, проте цей процес є складним і суперечливим. Він вимагає від педагогів вдумливої роботи і відповідальності перед учнями.

Тарасов С.В., Тимофєєв Ю.Т.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!