Вивчення впевненої поведінки студентів на педагогічній практиці

Зараз з`являються нові підходи до розуміння вимог компетенції впевненої поведінки як важливого професійної якості у майбутніх викладачів.

Проблемою поведінки займалися такі вчені, педагоги і психологи, як Г. Крайг, А. Бандура (теорія "навчання на моделях"), М. Селигман (теорія "вивченої безпорадності"), А. Лазарус, Д. Вольпе та багато інших. Ця проблема хвилює багатьох вчених і зараз.

Під поведінкою К. Крилов розуміє самостійну зміну, властиве живим істотам, і сукупність тих дій, які робить людина у взаємодії з навколишнім середовищем.

Вчені виділяють такі види поведінки, як агресивне, впевнене і невпевнену поведінку. Невпевнену поведінку - це поведінка, при якому чітко видно відсутність або брак віри в ефективність власних дій і переживання значною тривоги в міжособистісних ситуаціях. Агресивна поведінка - мотивоване деструктивна поведінка, що суперечить нормам і правилам співіснування людей у суспільстві. Агресія може виступати і як захисний механізм, що маскує невпевненість в собі. Впевнене ж поведінка характеризується конструктивним, плідним і відповідальним ставленням до життя і до людей, а також здатністю людини поступати згідно своїм інтересам і реагувати на ситуації безпосередньо в той момент, коли вони виникають.

Впевненість - важлива професійна якість, один з аспектів особистості педагога. У своїй професійній діяльності йому важливо демонструвати впевненість за допомогою руху, контролю і прояви енергії. Тоді педагог домагається успіху і користується авторитетом серед учнів, батьків, колег.

Можна припустити, що впевнені в собі і в своїй поведінці студенти більш успішні при виході на педагогічну практику, легше вибирають модель поведінки і компетентні в будь-якій ситуації.

Ми досліджували курс, який збирається вийти на педагогічну практику. Експеримент був проведений на базі факультету початкових класів Красноярського ГПУ з листопада 2004 року по січень 2005 року. У дослідженні брали участь 43 людини.

У діагностичну програму увійшли: опитувальник опису впевненості в собі Рейзаса, шкала самооцінки Ч. Д. Спілбергера і Ю. Л. Ханіна, методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кетелла, графічний проективний тест "Будинок - Дерево - Людина" (ДДЧ). Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки.

1. За рівнем впевненості в собі і в своїй поведінці студентів можна розділити на три групи: оптимально впевнені (23%) - упевнені в своїй поведінці, але не у всіх ситуаціях (35%) - недостатньо впевнені (42%).

Це говорить про те, що перед виходом на педагогічну практику студенти не впевнені в своїх силах і в тому, яку модель поведінки необхідно вибрати в тій чи іншій ситуації. Але в той же час кількість впевнених у собі студентів дозволяє припустити, що в силу вже набутого досвіду мотиви впевненої поведінки у них можуть бути цілком свідомими.

2. Студенти з недостатньо впевненим поведінкою відрізняються високою тривожністю, що перешкоджає успішній роботі на практиці. При ситуативної тривожності спостерігається дезорганізація діяльності, що веде до її неефективності.

3. Результати опитування Кеттелла показують, що надупевнену в собі студенти емоційно зрілі, реально оцінюють обстановку, керують ситуацією, відкриті, товариські і самостійні. Упевнені студенти більш витримані, мають постійні інтереси, уникають труднощів, здатні до емпатії, терпимі до себе і оточуючих. Невпевнені в собі студенти слідують своїм спонуканням і не справляються з внутрішньої конфліктністю уявлень про себе.

4. Аналіз "ДДЧ" дозволяє говорити про високий рівень незахищеності, тривожності і конфліктності у студентів з невпевненим поведінкою. Упевнені в собі студенти відрізняються проявом ворожості, що може бути пов`язано з ситуативною тривожністю, а надупевнену - цілком довіряють собі і один одному, не відчувають труднощів у спілкуванні і здатні до самовладання в будь-якій ситуації.

Таким чином, невпевнену поведінку може стати перешкодою в ефективній реалізації викладацької діяльності, а також в набутті професійних якостей педагога.

Надалі ми плануємо провести експертне опитування, спостереження і кореляційний аналіз для виявлення взаємозв`язків впевненості і успішності в ролі педагога на практиці, а також плануємо застосувати театральну педагогіку для формування впевненої поведінки як важливого професійної якості майбутнього вчителя.

Смирнова О.О.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!