Толерантність в освітній практиці педагога

Як психологічне поняття «толерантність» (Т.) вивчається порівняно недавно, при цьому існує явний «розрив» між теорією і практікой- поверхнево вивчено внутриличностная зміст феномена Т., без розуміння якого важко очікувати створення адекватних, ефективних педагогічних стратегій- немає єдності в розумінні критеріїв Т.

У ситуації існуючої неоднозначності нами:

1. представлений варіант групування Т. як психологічного поняття за загальними класифікаційними ознаками;

2. виявлено та систематизовано змістовні характеристики і формально-динамічні параметри (спрямованість, залежність) Т., де механізм «прийняття» представлено як провідний, стрижневий;

3. Визначити психологічні механізми, етапи їх становлення, які, найімовірніше, забезпечують виникнення, розвиток і становлення толерантного або інтолерантності ставлення до Іншого.

Виходячи з аналізу множинності визначень Т. як «робоча дефініція», будемо дотримуватися сформульованого визначення, в контексті якого, вважаємо, можливо вивчати особливості міжособистісної Т. (Т. відносини) і її місця в психолого-педагогічної практиці російської освіти: Т. - інтегральна характеристика індівіда- визначає здатність індивіда: до адаптації, до недопущення конфронтації, до розвитку позитивних взаємовідносин з собою і з оточуючим світом на основі прийняття множинності і різноманіття буття через пон гу і визнання неминучості співіснування відмінностей.

Практика досліджень Т. відносин в системі освіти показує: Т. відносини - показник і зрілості педагога, і актуальна проблема, так як вони мають істотний дефіцит їх прояви. Пов`язано це з тієї психологічної деформацією взаємин в освітньому середовищі, які виражаються в байдужому, нетерпиме ставлення один до одного, в небажанні бути відкритим і гнучким для взаємодії з Іншим (і).

Порівняльний аналіз соціальних запитів і оцінок професійної діяльності та особистості педагога - вихователя дітей дошкільного віку дозволяє бачити динаміку громадської думки від рівня «оптимізму» до «розчарування». Результати досліджень (Братськ, 2006-2008 рр.) Ступеня задоволеності батьків професійною діяльністю і особистістю вихователя показують: більшість батьків - 68,5% «цілком задоволені» - «не задоволені в різному ступені» 22% - негативно оцінюють як «абсолютно незадоволені» 2%. Індикаторами думки батьків про рівень професійної діяльності і особистості вихователя з`явилися: оцінка вихователем досягнень їхньої дитини в аспекті «завищена» або «занижена» - прийняття їх дитини як «адекватне» або «критичний» - розуміння і визнання їх дитини як носія індивідуальних цінностей, думок , форм поведінки.

У свою чергу, опитування даних педагогів - вихователів дітей дошкільного віку (56 респондентів) і результати методики «Вивчення суб`єктивних оціночної тенденцій найближчого мікросоціуму дитини» дають такі показники:

1. Прийняття вихователем дітей «своєї» групи дошкільного закладу: адекватне ставлення вихователя до дитини - 59% - критичний - 30% - ідеалізація дитини в оцінці - 11%.

2. Визнання і розуміння вихователем дітей «своєї» групи через співвідношення вихователем уявлень про «ідеальному вигляді» дитини до «реального вигляду»: позитивне і об`єктивне сприйняття дітей «своєї» групи - 42% - негативний - 47% - нереалістично завищений - 11% .

Суб`єктивні оціночні тенденції - думка соціуму в особі родітеля- «приховані» оцінки вихователя по відношенню до дитини - дозволяють бачити результати прояви вихователем провідних механізмів толерантних відносин: прийняття, розуміння, визнання. «Погляд з боку» є підставою для роздумів про прояв вихователем себе як толерантний / інтолерантності педагог і створює потребу детально дослідити особливості прояву педагогом - вихователем дітей дошкільного віку Т. по відношенню до суб`єктів освітнього простору.

Вивчивши особливості прояву Т. педагогом в цілому, отримаємо можливість сформувати уявлення про це конструкт в контексті професії педагога дошкільної освіти. У свою чергу, це дозволить:

- виявити можливості формування Т. на етапах професійної підготовки та становлення педагога - вихователя дітей дошкільного віку;

- розглянути специфіку Т. з позиції двостороннього педагогічної взаємодії в установах дошкільного виховання.

Чекмарьова Т.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!