Особливості навчання і виховання дітей та підлітків з сдуг

alt = "таблиця" height = "519" width = "577" / gt;

Залежно від способу сприйняття світу (і навчального матеріалу зокрема) учні умовно діляться на інтуїтивіст і логістів. Дуже важливо, щоб дорослий, який навчає дитину (психолог, педагог, батько) не ламав властивий дитині стиль навчання, вчив "самодопомоги": допомагав виявити, усвідомити той спосіб, який зручний учневі (тим самим підтримуючи його прагнення до самостійності), даючи можливість виконувати завдання іншим способом (Божович Е. Д., 2002- Мурашов А. А., 2000).

Для одних дітей (обдаровані діти, діти зі сформованим пізнавальним інтересом) важливий самостійний пошук рішення навчальної завдання, інтелектуальне зусилля, яке необхідно застосувати. У цьому випадку бажано організувати пошукову роботу по виявленню закономірностей вибору способу дії. Для інших дітей особливо важливою є практична спрямованість вивчення будь-якого правила, що передбачає коментарі дорослого про важливість освоєння даного матеріалу в подальшому навчанні (або в професійній діяльності). А для окремих дітей необхідна спільна робота зі створення стрункого алгоритму дій в тих чи інших ситуаціях, що виникають в процесі навчання.

Перехід учнів до саморегуляції, самоіндівідуалізаціі

Отже, основне завдання індивідуалізації II типу - формування в учнів власної позиції та відповідального ставлення до процесу навчання, виявлення власних способів дії, пов`язаних з успішним виконанням навчальних завдань (наприклад, освоєння за допомогою правила або на основі інтуїтивно).

Крім того, необхідна умова ефективності навчання дітей і підлітків з СДУГ - обов`язковість подальшого формування тих структур, які виявилися не в повній мірі сформованими на попередніх етапах освоєння навчальної програми.

Причому навчання виявиться продуктивним, якщо буде спрямоване не стільки на корекцію вже допущених помилок (з математики, російської мови та ін.), Але перш за все на передбачення можливості помилок. Як правило, ці завдання вирішує в ході навчальної діяльності вчитель, часто вдаючись до численних занять після уроків. Іноді для поліпшення успішності батьки звертаються за допомогою до репетиторів, які займаються з дитиною теж в післяурочний час. Деякі батьки намагаються самі впоратися з труднощами навчання сина або дочки, просиджуючи з ними довгі вечірні години, ліквідуючи прогалини в знаннях. Однак практика показала, що подібний підхід рідко приносить користь, оскільки дитина перевтомлюватися. Тому бажано не перевантажувати дитину додатковими заняттями, а вдатися до допомоги психолога, який в процесі систематичних занять, побудованих відповідно до вікових та індивідуальних особливостей школяра, допоможе відчути йому власну успішність, підвищити навчальну мотивацію.

Формування мотивації досягнення успіху (але не прагнення бути кращим у всьому) - одне з головних умов ефективності роботи на всіх етапах її проходження (Маркова А. К., 1990).

ромі роботи психолога на корекційних заняттях, роботи вчителя на уроці по реалізації принципів індивідуалізації (I і II типу), навчання самих учнів ефективним способам засвоєння матеріалу досить часто постає питання про те, щоб передати батькам дитини часткові функції. При неможливості реалізації даного варіанту крім класно-урочної роботи повинна проводитися додаткова індивідуальна робота з дитиною за особливою індивідуальною програмою, яка здійснюється спільно педагогом і психологом. Основна стратегія навчання школярів з СДУГ полягає в тому, що дорослий (психолог, вчитель, батько), пропонуючи учням загальне завдання, дає установку кожного учня спробувати визначити, яку користь приносить йому застосування того чи іншого конкретного прийому виконання завдання, тобто на пошук кожним учнем тієї істотної для нього інформації, яка важлива саме йому.

В цілому процес корекційно-розвиваючого навчання дітей і підлітків з СДУГ можна умовно розбити на кілька блоків, кожен з яких має крім загальних свою найбільш значущу для даного напрямку мета. І завдання дорослого-вчителя в класі або психолога на спеціальних заняттях - створити умови для:
формування в учнів мотиваційну обумовленість навчання-розвитку пізнавальної сфери дитини, безпосередньо значущою для освоєння навчального матеріалу (обсяг сприйняття, характеристики уваги, пам`яті, мислення та ін.) -
поступового переходу учнів до саморегуляції своєї діяльності і самоконтролю: самостійного аналізу навчального матеріалу, процесу довільного виконання навчальних завдань і самоаналізу допущених помилок-
зниження рівня негативних емоційних проявів учнів до процесу навчання, зниження рівня шкільної тривожності як чинника, що впливає на загальну успішність і на процес освоєння грамотного письма (фронтальна та індивідуальна робота вчителя). Таким чином, робота з навчання школярів з СДУГ має кілька напрямків, однак поділ на блоки носить умовний характер, оскільки в конкретних видах завдань всі вони є взаємопов`язаними. Наприклад, формування в учнів мотиваційну обумовленість навчання, зниження негативних емоційних переживань - необхідна підстава реалізації змісту інших блоків роботи педагога.

Центральним напрямком в роботі з дітьми та підлітками з СДУГ є створення умов для осмислення кожним учнем використовуваних їм способів успішного виконання навчальних дій, свого стилю засвоєння навчального матеріалу і для переходу учнів до самоконтролю, до саморегуляції, до самоврядування власною діяльністю (всі інші напрямки вплетені в цю діяльність).

Увага, тільки СЬОГОДНІ!