Оцінка задоволеності учасників конференцій із застосуванням методу інтерв`ю

Цілі даної роботи: по-перше, виявлення переваг методу інтерв`ю перед анкетуванням для аналізу якості організації наукових конференцій на прикладі Зимової психологічної школи-2010 СПбГУ- по-друге, виявлення слабких сторін в організації цього заходу. Дослідження виконувалось у

час проведення ЗПШ-2010 в рамках курсу А. В. Морозова "Дослідницьке інтерв`ю".

Організація конференцій - основний спосіб обміну знаннями як в науковій, так і в бізнес-середовищі. Найважливішим показником ефективності роботи організаторів є задоволеність учасників. Вона впливає на їхні відгуки про захід, на кількість бажаючих брати участь в таких заходах в майбутньому, на якість програми майбутніх конференцій і доходи організаторів. Задоволеність учасників (В. Зінченко) вимірюється за допомогою анкет з закритими питаннями. Перевагою такого підходу є простота і швидкість заповнення, проте йому притаманний принциповий недолік - відповіді обмежені заздалегідь передбаченим авторами опитувальника набором факторів. Інтерв`ю ж дозволяє випробуваним вільно робити висловлювання про хвилюючі їх питання, що в поєднанні з контент-аналізом дозволяє формально виявляти фактори задоволеності.

В першу чергу була складена функціональна модель діяльності по організації конференцій. Ця модель ділить роботу організаторів за двома підставами: етапам і аспектам. Виділено наступні етапи: синтез концепції, підготовка, проведення та створення позитивного "шлейфу" заходи. У моделі також відображені 4 аспекти роботи організаторів: наукова програма-культурно-масові меропріятія- задоволення фізіологічних потреб (ФП) учасників- організаційні питання. Така модель має високу евристичної цінністю в рамках аналізу якості проведених заходів та їх планування.

З урахуванням тимчасових рамок Школи, було прийнято рішення звузити область дослідження і вивчити лише аспект задоволення ФП (А. Маслоу) учасників. Були розглянуті дві точки зору: 1) ставлення учасників ЗПШ до задоволення цих потреб і їхня думка про можливі улучшеніях- 2) уявлення організаторів про те, що було зроблено для задоволення потреб учасників і що можна зробити краще.

Інтерв`ю проводилося на випадковій вибірці з учасників і організаторів ЗПШ-2010, що складається з 32 чоловік у віці від 17 до 50 років. Отримані дані були проаналізовані з використанням контент-аналізу (О. Манаєв). Висловлювання сортувалися за двома підставами: задоволення / незадоволення потреби і група потреб, яких стосується цей вислів (наприклад, "харчування" або "сон").

Нам вдалося підтвердити гіпотезу, що подання організаторів і учасників про те, наскільки вдалося задовольнити ФП учасників, істотно розходяться по ряду аспектів. Використовуючи фі-коефіцієнт спряженості (А. спадщини), ми показали, що організатори значимо частіше давали позитивні оцінки результатів своєї роботи, ніж учасники (p lt; 0,01). Організатори говорили про задоволення ФП учасників в 75 випадках і про незадоволення - в 16. Для учасників це співвідношення склало 164 висловлювання проти 213. Аналогічна зв`язок була продемонстрована при аналізі окремих груп потреб: серед них "їжа" і "інформованість" (p lt; 0.01), а також "життєвий простір", "транспортування" і "рухова активність" (p lt; 0.05).

Порівняння отриманих результатів показало, що організатори приділяють увагу дещо іншим групам потреб, частіше висловлюючись про підготовчу роботу в цілому, ніж про ФП. Вони частіше згадували такі потреби, як "транспортування" і "рухова активність".

На думку учасників, в недостатній мірі були задоволені потреби в їжі (чверть усіх висловлювань), підтримці здоров`я, інформованості, особистий час, оптимальності топографії і сні. Навпаки, учасники вважають, що в достатній мірі задоволені потреби в руховій активності, гігієну, життєвому просторі, транспортуванні. Саме про ці потреби багато говорили організатори.

Багато учасників, відповідаючи на питання про ФП, говорили про інформованість, про якість наукової програми, про потребу в спілкуванні.

Таким чином, при зборі зворотного зв`язку від учасників слід використовувати не тільки методи опитування, але і метод інтерв`ю на невеликій вибірці респондентів для отримання конструктивних пропозицій щодо вдосконалення заходи.

Зотова Аліна Олександрівна,

Дегтяренко Іван Олександрович,

Малишева Людмила Андріївна,

Федін Петро Сергійович

Увага, тільки СЬОГОДНІ!