Програма соціально-психологічного супроводу ін`єкційних наркоманів

Вступ. Лонгитюдное дослідження з профілактики ВІЛ-інфекції та вивчення нових випадків ВІЛ-інфекції в середовищі ін`єкційних наркоманів проводилося біомедичних Центром в Санкт-Петербурзі в 2002-2003 роках. Основною метою дослідження була оцінка заражуваність ВІЛ в когорті ін`єкційних наркоманів. Однак дослідження ставило перед собою додаткові цілі: опис процесу набору учасників дослідження, оцінку темпів набору і рівня утримання когорти ін`єкційних наркоманів, опис демографічних і поведінкових характеристик вибірки. Важливим практичним компонентом дослідження стало створення медико-психологічного центру, де споживачі наркотиків могли амбулаторно отримати медичну та психологічну допомогу. Результатом регулярного супроводу учасників дослідження і використання різних методів утримання когорти стало створення програми соціально-психологічного супроводу ін`єкційних наркоманів.

Опис програми. 520 ін`єкційних наркоманів, що мають потенційно високий ризик зараження ВІЛ, були набрані для участі в дослідженні. Вони повинні були проходити регулярне анкетування, консультування та тестування на ВІЛ на початку дослідження, а також через 6 і 12 місяців. Крім цього, через 3 і 9 місяців після початку дослідження соціальні працівники зв`язувалися з учасниками по телефону для перевірки контактної інформації. Для утримання учасників в дослідженні були використані різні методи і підходи. Таким чином, в програму довгострокового соціально-психологічного супроводу були включені наступні компоненти: добровільне консультування і тестування на ВІЛ (ДКТ), психологічне консультування, індивідуальний супровід (кейс менеджмент). ДКТ полягало в обов`язковому проведенні до- і після- тестового консультування на ВІЛ на початку дослідження і далі через 6 і 12 місяців. Можливість психологічного консультування надавалася учасникам під час кожного візиту в центр. За учасником був закріплений психолог, до якого він міг звернутися за психологічною допомогою. Кейс менеджмент припускав індивідуальний підхід і стратегію індивідуального супроводу кожного учасника дослідження. Постійний контакт з учасниками дослідження здійснювався соціальними працівниками за допомогою телефонних дзвінків, листів і домашніх візитів. Для виконання програми і утримання когорти була підготовлена команда кваліфікованих психологів і соціальних працівників. Основним принципом роботи став індивідуальний підхід. Це означає, що при наявності загальних концепцій і завдань при супроводі учасників, кожен випадок розглядався індивідуально, і для кожного учасника співробітниками проекту вироблялася своя стратегія і тактика спілкування.

Отримані результати. Результатом заходів по довгостроковому соціально-психологічного супроводу стало утримання когорти ін`єкційних наркоманів на 80% через 6 місяців після початку дослідження і на 79% через 12 місяців. Це означає, що 417 і 413 учасників прийшли в центр для анкетування, консультування та тестування на ВІЛ через 6 і 12 місяців відповідно.

Подальший розвиток. В даний час проводиться додаткове дослідження з вивчення особистісних характеристик і психологічних властивостей наркоспоживачів, які найкраще відвідували центр і показали найбільший ступінь прихильності даною програмою.

Тюсова О.В., Шаболтас А.В., Козлов А.П.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!