Екстрена психологічна допомога особам, які мають інвалідизуюче захворювання

В даний час розроблені і успішно функціонують психологічні та соціальні програми допомоги людям, що мають різного роду захворювання (інваліди, онкологічні хворі та ін.). Разом з цим можна констатувати досить протяжний часовий інтервал, в якому хворий відчуває вакуум професійної психологічної та соціальної допомоги - це період з моменту придбання інвалідизуючих захворювання до часу встановлення медико-соціальної експертизою інвалідності, який може займати в середньому близько 6 місяців. Це час найбільш складне як щодо процесу лікування, так і для самого пацієнта, його психологічного, емоційного стану. В той дуже складний період життя деякі хворі висловлюють прагнення до евтаназії як способу закінчення болю.

Зараз в періодичній пресі, а так само на сторінках медичних і юридичних видань все частіше обговорюється питання про можливість дозволу евтаназії, тобто задоволенні прохання невиліковно хворого про прискорення його смерті якими-небудь діями або засобами.

Евтаназія входить в практику сучасної охорони здоров`я в ряді країн як новий метод медичного рішення проблеми смерті або припинення життя в силу розвитку медицини, наприклад, реаніматології, а так само під впливом зміни цінностей і моральних пріоритетів в сучасному суспільстві, в центрі яких стоїть ідея "прав людини на життя і на смерть ".

Експериментальне дослідження проблем важко і невиліковно хворих проходять в наступних напрямках: допомога в кінці життя, прийняття рішень, ассістіруемое суїцид (Нікітін З.), проблеми хоспісного руху (Ліптуга М.Є., Засухіна Т.Н., Міхновський Н.Д., Софієва З.А), ставлення до евтаназії, самогубство при лікарському сприяння (Мухін А.), евтаназія при стійкому вегетативному стані (Павловська Н.К.).

У зв`язку з цим представляється перспективною своєчасна психологічна робота з особами, які мають інвалідизуючих захворювання, інвалідність яких документально ще не встановлена. На базі кардіологічного відділення клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м Смоленська було проведено дослідження ефективності розробленої нами психологічної програми супроводу хворих інвалідизуючим захворюванням. Вибірку дослідження склали 40 осіб (20 чоловіків і 20 жінок, середній вік 59 років), які переносять інфаркт міокарда.

На першому етапі дослідження використовувався метод бесіди, структурованого інтерв`ю та анкетування для вивчення обізнаності та ставлення до евтаназії хворих, їхніх родичів і лікарів, а так само для визначення основних проблем важкохворих. Результати інтервьірованія виявляють, що погіршення якості життя хворих пов`язано появою проблем, які можна об`єднати в такі групи: інформаційні (пов`язані з недостатньою поінформованістю про захворювання, способи лікування, можливості подальшої реабілітації), матеріальні (пов`язані з великими витратами на лікарські засоби), психологічні ( пов`язані зі зміною соціального середовища і звичного оточення, зі зміною особистості в результаті тривалої хвороби, і т.п.). Так само було отримано, що досвід супроводу невиліковно хворих впливає на позитивне ставлення людини до евтаназії.

На другому етапі була розроблена і апробована програма психологічного супроводу хворих інвалідизуючим захворюванням. Метою даної програми є допомога людям з невиліковними захворюваннями в прийнятті активної позиції в боротьбі з хворобою, з метою ефективного співробітництва з фахівцями, пошуку свого шляху до одужання, збереження оптимізму і прагненні жити повноцінним життям. Для участі в цій програмі були запрошені всі бажаючі, а так само ті учасники дослідження, які проявляли позитивне ставлення до евтаназії в ході анкетування та інтерв`ю.

Ефективність запропонованої програми роботи з особами, які мають інвалідизуючих захворювання, була перевірена за допомогою повторного анкетування з ключових питань анкети. Отримані відповіді респондентів, так само як і відгуки родичів хворих, підтверджують позитивне значення спеціально організованих заходів медико-психологічного характеру поряд з медикаментозною терапією. Тенденцію до зниження психологічної напруги і подолання інформаційного вакууму підтверджують відповіді респондентів по негативному відношенню до евтаназії.

Таким чином, суттєвим моментом в загальній ситуації хвороби людини є своєчасність не тільки медичної, а так само і психологічної допомоги.

Козлова Марія Віталіївна