Особливості психологічної допомоги хворих на рак простати

В даний час актуальною темою є якість життя хворих на рак. Рак передміхурової залози - одне з найпоширеніших захворювань в світі. У структурі онкологічних захворювань в ряді країн рак передміхурової залози виходить на 2-3 місце після раку легенів і шлунка, а в США - на перше місце.

Щорічно в світі виявляється до 400 тис. Випадків раку передміхурової залози.

У Росії захворюваність на рак простати займає 7-8-е місце і становила у 2001 році 6,0% .. Число знову виявлених випадків досягло 12 600. Особливістю раку простати в Росії і країнах СНД є пізня діагностика, коли пухлина діагностують на III-IV стадії. Очевидно, що це пов`язано з неадекватними заходами по ранній діагностиці.

Крім соматичних порушень, пов`язаних з онкологією, - це важке захворювання, при якому особливе місце займають психологічні переживання, втрати сексуальної потенції. Переживання, пов`язані з цим фактом проявляються найбільш гостро після постановки діагнозу, що призводить чоловіків до депресивних станів і не сприяють сприятливому перебігу хвороби. Отже, психологічна допомога таким хворим особливо актуальна тому це сприяє не тільки зниженню тривоги, позбавлення від депресії, але і успішному результату лікування.

Відповідно до реабілітаційними заходами у хворих на рак простати відбувається істотне обмеження соціальних контактів, пов`язаних зі стимуляцією статевого потягу. З іншого боку таке обмеження соціального життя крім позитивного ефекту тягне за собою різке зниження самооцінки і якості життя. Чоловіки внаслідок цього втрачають віру у власні сили і переконані в тому, що можуть привернути увагу протилежної статі. Це може спричинити за собою депресивні стани і схильність до суїциду.

На обличчя несприятливі протиріччя між метою реабілітаційних заходів і досягати результату. Отже, вирішити ці протиріччя необхідно психотерапевтичними методами, які матимуть на меті вирішення даного конфлікту. Основним завданням такої психотерапевтичної допомоги повинно бути формування певних навичок, життєвої позиції, що дозволяють нормально взаємодіяти з особами протилежної статі, зберігаючи при цьому невисока статевий потяг.

Було б ідеальним зміна ставлення до оточуючих жінкам в сторону від сексуального об`єкта до інших рольовим стереотипам: мати, дочка, сестра, подруга. Для таких психотерапевтичних заходів необхідно провести всебічне дослідження статеворольових стереотипів у чоловіків з раком простати і досліджувати системні відносини цих чоловіків з найближчим оточенням, до своєї ролі, до протилежної статі.

В результаті такого дослідження ми отримаємо класифікацію відносин в цій галузі у даних хворих, що дозволить більш точно і диференційовано розробити систему психотерапевтичних заходів. Для дослідження типів відносин до найближчого оточення, протилежної статі і до себе, пропонується використання техніки репертуарних решіток. Ця техніка також може використовуватися і в психотерапевтичних заходах нарівні з такими методами як психодрама.

Сухова Ірина Ігорівна