Танцювально-рухова терапія як метод реабілітації онкологічних пацієнтів

В останні десятиліття різко зросла кількість людей, які страждають на онкологічні захворювання. В даний час щорічно в світі налічується близько 500 000 нових хворих. Дана проблема ставить перед клінічним психологом ряд специфічних завдань, адже рак - "це не просто хвороба, це спосіб життя і особливе смислове простір" (Русина Н. А, 2002). На сучасному етапі розвитку суспільства стало очевидно, що без урахування психологічних факторів арсенал сучасних методів діагностики і лікування злоякісних пухлин часто не може ефективно використовуватися. Все більше зростає інтерес до психологічних аспектів онкологічного захворювання. Вже не оскаржуються значення психічної структури людини, його емоційних і поведінкових патернів, облік психотравмуючих і тривалих стресових ситуацій в схильності до раку, їх вплив на перебіг хвороби і на співволодіння з нею (Бірюкова І. В., 2005).

Спроби зробити психотерапію невід`ємною щастя реабілітаційних заходів з лікування хворих на рак робляться в останнє десятиліття і в Росії. Проте російська психологічна служба робить лише свої перші кроки в цьому напрямку. Дана робота ставить собі за мету окреслити перспективи застосування танцювально-рухової терапії як одного з психотерапевтичних методів в комплексі заходів по психологічному супроводу онкологічних хворих в умовах стаціонара- знайомить з початковим досвідом використання цього методу в роботі з хворими на онкологічну патологію репродуктивної системи в радіологічному відділенні Обласного онкологічного клінічного диспансеру міста Курська. Використання даного методу обумовлено уявленнями про те, що тіло і психіка нерозривно пов`язані між собою і роблять постійну взаємний вплив один на одного. Роблячи гнучкішим тіло за допомогою танцю, ми робимо більш гнучкою і душу, і навпаки. Танець виступає як комунікація, яка здійснюється на трьох рівнях: з самим собою, з іншими людьми і з світом (Бірюкова І. В., 2001).

Здатність танцювально-рухової терапії звертатися до тіла безпосередньо, розширити своє уявлення про нього і на рівні відчуттів сприйняти його як джерело радості і задоволення виступає як психологічний ресурс на тлі безнадійності, тривоги і депресії. Включення в танець - це вже прояв власної активності, творчої ініціативи. Танець вчить мобілізовуватись і розслаблятися, відпускати непотрібну напругу, а разом з ним стали непотрібними переживання, що застрягли в тілі. Повертаючи чуттєвість, відчуття радості і інтересу в тіло, можна опосередковано привнести їх і в душевний стан.

Для визначення показань до танцювально-рухової терапії враховується специфіка особистої історії онкологічних пацієнтів, фаза лікування, актуальність стану, вікові особливості та умови стаціонару. У зв`язку з цим основними цілями танцювально-рухової терапії для онкологічних пацієнтів на стадії радіологічного лікування ми бачимо: забезпечення рухової активності стаціонарних хворих, за допомогою релаксації редукцію стресових реакцій на хворобу і лікування, відновлення контакту з тілом через роботу з усвідомленням ошущеній, отримання позитивного тілесного і рухового досвіду, роботу з тілесними зажимами і емоційне вивільнення, підтримку і розвиток особистісних ресурсних станів, а також розвиток позитивної до комунікація пацієнтів (Малкіна-Пих І. Г., 2005).

Таким чином, кожне заняття повинно поєднувати в собі прийоми візуалізації, релаксації і рухового вираження глибоких екзистенціальних тем. Для досягнення поставлених цілей планується використання технік тілесного джазу, рухової візуалізації, сенсорне усвідомлення дихання і релаксаційних технік. Програма по танцювально-рухової терапії в реабілітації хворих на рак репродуктивної системи в період їх стаціонарного лікування на фазі променевої терапії виступить одним з важливих психотерапевтичних методів в комплексі заходів по психологічному супроводу хворих. В даному випадку танець дозволить стикнутися зі своїми почуттями і дати їм вихід, що допоможе повернути контакт зі своїм тілом, а значить, з собою, буде сприяти підвищенню рівня стресостійкості пацієнтів в боротьбі з хворобою.

Буславская А. В.