Псіхообразовательние програми в структурі реабілітації хворих ендогенними психозами

Псіхообразованіе - це поетапно здійснюваний процес навчання з використанням таких методів: викладання, консультування, техніки модифікації поведінки. Основними цілями Псіхообразованіе є поліпшення адаптації пацієнта і його сім`ї і управління хворобою. Псіхообразованіе дозволяє забезпечити пацієнтів необхідними знаннями, впливає на їх установки і поведінку по відношенню до власного здоров`я (Bartlett В. Б., 1985). Псіхообразовательние програми, що проводяться в відділенні позалікарняної психіатрії НІПНІ ім. В.М. Бехтерева, в основному включають блоки: освіту пацієнта і сім`ї-управління медикаментозної терапіей- тренінг комунікативних навиков- тренінг навичок опанування. Заняття проводяться в закритих групах по 5-10 чоловік. Групи формуються з пацієнтів, які страждають мало- і среднепрогредіентнимі формами шизофренії. Заняття тривають 45-50 хвилин, 3 рази на тиждень. Для кожної закритої групи проводиться близько 20 зустрічей. Освіта пацієнтів здійснює лікар та медичний психолог. Залежно від вирішення завдань умовно всі заняття можна розділити на кілька блоків.

На початковому етапі першого блоку програми заняття являють собою міні-лекції з подальшим обговоренням. Обговорення на заняттях акцентується на природі, симптомах, типах перебігу, прогнозі, частоті і лікуванні шизофренії, а також права людей, які страждають психічними захворюваннями. Особлива увага приділяється "матеріалу", отриманому від членів групи в процесі обговорення ними різних питань. Періодично, провідними звертається увага на необхідність прийому медикаментозної терапії та важливості підтримки терапевтичного альянсу з лікуючим лікарем. Завершальні заняття першого блоку орієнтовані на повтор засвоєного матеріалу, що досягається залученням кожного члена групи до ролі ведучого-експерта, який відповідає на питання.

Другий блок програми присвячений навчанню пацієнтів способам релаксації, придбання соціальних навичок і навичок опанування хворобою. Заняття проходять у вигляді тренінгів. Перші заняття спрямовані на оволодіння методиками релаксації, при цьому пацієнтам рекомендується відпрацьовувати отримані навички в домашніх умовах. Надалі більший упор робиться на поведінковий компонент.

Паралельно проводяться групові зустрічі з родичами. Вони частіше здійснюються у вигляді інтерактивного обговорення. Псіхообразовательние програми сприяють переходу пацієнта зі стану пасивного реципієнта в активного учасника лікувального процесу-вони дозволяють знизити внутрішньосімейне напруга і самоізоляцію, що виникає в зв`язку з появою душевнохворого родича.

Таким чином, включення в комплекс лікувально-відновлювальних заходів псіхообразовательних програм дозволяє не тільки заповнити наявний у хворого інформаційний дефіцит і комунікативну недостатність (т. Е. Підвищити соціальну та психологічну адаптацію), але і своєчасно здійснювати корекцію лікувальних заходів на ранніх етапах рецидиву (тобто впливати на біологічний компонент адаптації), що дозволяє припустити зниження необхідності проведення лікування в стаціонарних умовах.

Ерічев А.Н., Зуйкова Н.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!