Структурно-динамічна модель психологічної корекції способу хвороби

У зв`язку з необхідністю вдосконалення принципів організації і змісту взаємодії лікаря, психолога, пацієнта в процесі психокорекційної та реабілітаційної роботи було проведено клініко-психологічне дослідження.

На підставі отриманих в ході дослідження даних і теоретичної моделі образу хвороби, розроблена структурно-динамічна модель психологічної корекції способу хвороби у пацієнтів з психосоматичної патологією.

Вона включає три основних етапи:

1) психодиагностический, як визначення основних напрямків психологічної корекції способу хвороби пацієнта в ході психологічної діагностики;

2) психокоректувальний - психологічна корекція способу хвороби у пацієнта в процесі терапії;

3) реабілітаційний - визначення основних напрямків підтримки еталонного образу здорової людини в процесі реабілітації пацієнта.

У плані обґрунтування концептуальних основ психологічної корекції способу хвороби у осіб з психосоматичної патологією були визначені її мета і завдання.

Мета психологічної корекції - переклад напівусвідомлених набору деструктивних і неадекватних уявлень пацієнта про свою хворобу в систему усвідомлених конструктивних уявлень, що співвідносяться з еталонними уявленнями про здоровий людину.

Психологічна корекція способу хвороби у пацієнтів з психосоматичної патологією повинна бути спрямована на вирішення таких завдань:

стабілізацію хворобливого процесу і формування механізмів подолання;

активне включення пацієнта в процес лікування і психологічної корекції;

формування у пацієнта усвідомленого образу хвороби і на цій основі - вдосконалення способів самопізнання психічного і соматичного стану з метою визначення їм модусу своєї поведінки, діяльності та оцінки життєвих перспектив;

відновлення у пацієнта еталонного образу здорової людини за допомогою модифікованої переробки інформаційних потоків.

В процесі реалізації всіх перерахованих етапів психологічної корекції необхідно максимально використовувати різні інформаційні потоки, що забезпечують формування адекватного образу хвороби пацієнта, об`єктивні дані його обстеження, укладення "вузьких" спеціалістів-наукові публікації зарубіжних і вітчизняних вчених щодо впливу радіаційного випромінювання на організм людини та можливі заходи безпеки - про вплив "малих доз" опромінення і заходи профілактики заболеваемості- про вплив стресу на розвиток псіхосоматіче ської патологіі- про використання внутрішніх резервів людини з метою відновлення і збереження здоров`я і ін.

Інформацію про вплив радіаційного впливу на організм людини в цілому і на окремі його сфери та системи зокрема необхідно пред`являти диференційовано, залежно від конкретної психосоматичної патології у пацієнтів. Це було невід`ємною частиною роботи з пацієнтами при кожному їх відвідуванні.

На всіх етапах роботи з пацієнтом психологічна корекція способу хвороби будувалася з урахуванням здатності хворого до логічних побудов і висновків, а також якісних особливостей його аутосуггестівних процесів.

Сутність і головна мета психологічної допомоги полягали в запуску механізму відновлення пацієнтом образу здорової людини, за допомогою модифікації інформаційних потоків.

Розроблена структурно-динамічна модель психологічної корекції способу хвороби у пацієнтів з психосоматичної патологією розглядалася як важлива складова надання їм медико-психологічної допомоги, оскільки поряд з методикою формування образу хвороби в ній знайшли відображення важливі аспекти взаємозв`язку і взаємозалежності психокорекційної та терапевтичної роботи, а також соціальної адаптації як системи реабілітаційних заходів.

Побудова процедури корекційної роботи є новою формою організації взаємодії лікаря, психолога, пацієнта і спрямована на вдосконалення самопізнання пацієнтом свого соматичного і психічного здоров`я, а також активного його включення в процес терапії, психологічної корекції та реабілітації.

Оцінка ефективності запропонованої системи психологічної корекції показала, що відновлення еталонного образу здорової людини у ЛНА на ЧАЕС з психосоматичної патологією відзначено у 87%, період ремісії збільшився від 1-4 місяців до 4-24 місяців, частота наступних загострень психосоматичних захворювань у названої категорії пацієнтів значно скоротилася (в середньому 1,5-2 рази).

Вишневська В.П.