Виникнення психології комп`ютеризації: внутрішньо-і внепсіхологіческій контекст

Зацікавленість в застосуванні методів теорії ймовірностей, евристичного пошуку або теорії інформації до області психології мислення зародилася у О.К. Тихомирова в першій половині 1960-х рр. (Тихомиров, 1966- Тихомиров та ін., 1964). Вона ще більше зміцнилася, коли він в період стажування в США (1970- 1971) познайомився з психологами і тісно співпрацюють з ними фахівцями в області штучного інтелекту, брав участь в розгляді їхніх проектів та розробок, а також в обговоренні нових тенденцій розвитку і перебудови психологічної науки , і зокрема психології мислення.

У ці ж роки О.К. Тихомиров (1969) вів інтенсивну теоретичну і експериментальну роботу, закладаючи основи СТМ. Таким чином, і хронологічно і змістовно початкові етапи розробки СТМ збіглися з початковим етапом циклу досліджень, згодом названих «психологією комп`ютеризації». Таке найменування з`явилося в середині 1980-х рр. (Тихомиров, 1985, 1988- Тихомиров, Бабанін, 1986), коли комп`ютерна техніка буквально на очах перетворювалася в інформаційні технології, а на початку 1990-х до нашої країни докотилася глобальна інформаційно-комунікаційна технологія, відома як Інтернет і World-Wide Web ( WWW).

У контексті психології комп`ютеризації в 1986-1987 рр. були опубліковані статті про психологічну природу спілкування, опосередкованого комп`ютерами (Психологічні проблеми ..., 1987, с. 139-158- Тихомиров, Бабаєва, Войскунский, 1986). У той час уявлялося, що зміни торкнуться в першу чергу комунікативні процеси, і це виявилося справедливим - досить згадати електронну пошту і менш поширені нині сервіси типу BBS - електронні дошки новин, телеконференції (newsgroups), мережа Фідо. Однак в цих статтях були підняті і питання, які стосуються пізнавальної діяльності (на матеріалі міжособистісного пізнання) - дійсно, Інтернет і WWW як інструменти реалізації пізнавальних цілей є не менш значиму сферу застосування, ніж комунікативні інтернет-сервіси (серед яких веб-форуми, чати, блоги, соціальні мережі, сервіси обміну фотографіями, інтернет-телефонія, та ж електронна пошта). Крім спілкування, пізнання і застосування для здійснення трудової діяльності (адміністративної, програмістської, дизайнер- ській, інформаційно-пошукової і т.д.), Інтернет використовується і для задоволення розважально-ігрових потреб (Гуманітарні ..., 2000). Дослідження ігрової діяльності, опосередкованої комп`ютерами (ще не з`єднаними в комп`ютерні мережі), було виконано в школі О.К. Тихомирова в ті ж роки, коли були сформульовані основні положення психології комп`ютеризації (Тихомиров, Лисенко, 1988). Надалі перераховані напрями досліджень отримали значний розвиток, відповідне їх значимості в умовах прискореного вдосконалення інформаційних технологій (ІТ).

Характерно, що вже в другій половині 1980-х рр. О.К. Тихомиров говорив про «історії психології комп`ютеризації», відзначаючи, що роботи 1970-х рр. «Передували оформленню психології комп`ютеризації як самостійної галузі психологічних досліджень» (Тихомиров, Бабанін, 1986, с. 192) і що в цей період були виконані роботи, «показують своєрідність людського мислення і доводять незвідність його до тих процесів, які реалізуються в ЕОМ» ( психологічні проблеми., 1987, с. 12-13). Початковий досвід в цій області відображений в колективній монографії «Людина і комп`ютер» (1972), яка вийшла через рік після книги київських фахівців «Людина і обчислювальна техніка» (1971). Обидві книги представляють собою перші в країні колективні монографії на дану тему-одна була підготовлена психологами, як і вийшла незабаром книга «Людина і ЕОМ» (1973), а інша - фахівцями з інформатіке- завдання підготовки спільної праці не ставилася через недооцінки математиками корисності вкладу представників наук про людину в рішення проблем, з якими стикаються розробники систем «людина-комп`ютер». У ті ж роки О.К. Тихомирову довелося редагувати переклад книги Г. сакмани (1973) - автора, одним з перших на практиці обґрунтував цінність і значимість психологічних досліджень в цій області. О.К. Тихомиров незмінно закликав до «розвитку співдружності інформатики (як науки) і психології» (1986, с. 43).

За спостереженням О.К. Тихомирова, «парадокс психології мислення полягав у тому, що вона найменше приділяла уваги вивченню того, що відрізняє мислення від роботи обчислювальної машини »(1969, с. 269). СТМ як ніяке попереднє психологічне напрям зайнялася теоретичним і експериментальним виявленням не відтворено в комп`ютерних програмах специфіки розумової діяльності. Прикладів подібної специфіки багато- скажімо, в 1990 р в доповіді на міжнародній конференції в Женеві О.К. Тихомиров (2006) провів відмінність між «формальними» (відтвореними в комп`ютерних програмах) і «неформальними" (не відтвореними) евристиками. Останні були вивчені і детально описані.

СТМ розвивалася в протистоянні комп`ютерним моделям психіки, мислення, процесів прийняття рішень і т.п. Невипадково публікації О.К. Тихомирова насичені полемікою з безліччю авторів, серед яких: творці теорії інформації К. Шеннон і А.А. Харкевіч- основоположники евристичного програмування Г. Саймон, А. Ньюелл, Дж. Шоу- апологети побудови штучного інтелекту - вітчизняні (В.М. Глушков, Г.С. Поспєлов, Н.М. Амосов, А.В. Напалков і ін. ) і іноземні (М. Мінський, Дж. Маккарті, Е. Фейгенбаум і Дж. Фельдман, Г. Саймон, Н. Нільсон, Р. Бенерджі і ін.) - колеги-психологи (автори книги «Плани і структура поведінки» Дж. Міллер, Ю. Галантер і К. Прібрам) - прихильник машинного моделювання психічних процесів У. Рейтман- творець евристичної теорії В.М. Пушкін автор дослідження з психології шахової гри А. де Гроот і багато інших. Висновок, сформульований в першій монографії О.К. Тихомирова, представляється лейтмотивом усієї його дослідницької програми: «Будь-яка психологічна теорія мислення, яка фіксує лише ті сторони мислення, які є загальними і для мислення і для роботи існуючих обчислювальних машин, є істотно неповною. Це положення. відноситься до вивчення будь-якого поведінки живих систем »(1969, с. 297). Підкреслимо, що мова йде саме про дослідницьку програму, оскільки в психології мислення спочатку бракувало аргументів для протиставлення всім тим, хто вважав, ніби деякий комплекс комп`ютерних програм являє собою адекватну предмету моделювання психологічну теорію. Пошуку специфічних моментів, що відрізняють людське рішення задач від комп`ютерного, або «диференціації інформаційного та психологічного» (Тихомиров, Бабанін, 1986, с. 116), були присвячені десятиліття плідної наукової пошуку і обгрунтованої критики численних варіантів «інформаційної теорії мислення» (Тихомиров, 1974 ), що описують розумові процеси за аналогією з роботою комп`ютера.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!