Творчість о.к. Тихомирова: історико-психологічний погляд

Відомий психолог Олег Костянтинович Тихомиров (1933- 2001) належить до покоління вчених, яких можна назвати «дітьми» засновників вітчизняних психологічних шкіл. Його вчителями і наставниками в житті і в науці були А.Н. Леонтьєв, А.Р. Лурія, Б.В. Зейгарник, П.Я. Гальперін, С.Л. Рубінштейн. Створений ними діяльнісний підхід став «способом мислення» (К. Левін) О.К. Тихомирова в психології. На цьому фундаменті їм була розроблена оригінальна психологічна смислова теорія мислення як діяльності, значення якої виходить за межі психології мислення. Ця теорія вносить істотний внесок в загальнопсихологічну концепцію діяльності. О.К. Тихомиров створив в Московському університеті великий науковий колектив, об`єднаний дослідницької тематикою, загальною системою поглядів і інтересів, який по праву називають школою Тихомирова (Корнілова, Войскунский, 2007). В даний час багато виховані в цій школі психологи працюють в інших містах, створюють свої творчі об`єднання, в яких в процесі розробки нових питань в області психології мислення виникають нові напрямки досліджень. Але при цьому залишається незмінним визнання О.К. Тихомирова лідером школи і збереження новим поколінням дослідників закладених їм основних традицій.

Внесок О.К. Тихомирова в науку вже отримав високу оцінку психологічного співтовариства (Творча спадщина ..., 2003). В дан ної статті ми спробуємо реконструювати процес виникнення і розвитку наукової програми досліджень О.К. Тихомирова в області теорії мислення в контексті його життя та діяльності в цілому, а також визначити фактори, що вплинули на цей процес, в тому числі в зв`язку з соціальними умовами і науковими традиціями.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!