Концептуальні засади побудови тренінгу конструктивності в спілкуванні

Інтенсифікація та ускладнення міжособистісних комунікацій, зростаюче опосередкування міжособистісного спілкування різноманітними технічними засобами висуває підвищені вимоги до комунікативної компетентності, конструктивності в спілкуванні окремих індивідів і цілих професійних груп. Взагалі спілкування розглядається як специфічна форма взаємодії між людьми, що реалізує соціальні відносини в суспільстві. Сформовані в соціумі системи формування комунікативного досвіду і вдосконалення компетентності, що здійснюються в ході процесів дозрівання, виховання, соціалізації, освіти та професійної адаптації, не завжди належним чином справляються з виниклими завданнями (Жуков Ю.М.).

Однак на виклик часу є відповідь - ускладнення комунікацій, зростання навантаження на людські ресурси має супроводжуватися розвитком спеціальних засобів підготовки людей до оновлюється умов міжособистісного взаємодії. Одним з таких засобів може бути тренінг конструктивності в спілкуванні - система підвищення комунікативної компетентності, ефективності, успішності в спілкуванні окремих індивідів і цілих професійних груп, т. Е. Осіб, професійна і особиста позиція яких створює зростаючі навантаження і висуває підвищені вимоги до рівня конструктивності в спілкуванні.

Аналіз оглядових робіт і монографій показав, що конструктивність спілкування не є однозначним поняттям в визначеннях різних авторів. Конструктивне спілкування розглядається як набір навичок, при цьому смислові підстави, що дозволяють цілісно описувати і здійснювати конструктивний, залишаються слабо освітленими. Однак що стосується конструктивних феноменів, то вони, крім дій, тісно пов`язані і з індивідуальними потребами, прагненнями, бажаннями, мотивами, що породжує глибинне їх виникнення і формування, тому пояснювати їх тільки в категоріях дій важко. Крім того, конструктивність в спілкуванні, на наш погляд, включає в себе не тільки комунікативну компетентність, але також і ефективність, успішність в спілкуванні.

Разом з тим, опосередкованість поведінкових проявів конструктивності внутрішніми процесами може вказати на можливість її формування та розвитку як якості особистості, що проходить різні стадії розвитку і, відповідно, якості міжособистісного спілкування.

Все виглядає так, як ніби настав час "суми технологій".

Ідеєю висунення власної теорії про наявність глибинних основ формування конструктивного спілкування, а також присутності певної циклічності фаз їх формування послужило, c одного боку, опис перинатального досвіду людини (С. Гроф, К. Г. Юнг) і виявлення збігу стадій його проходження з внутрішньою структурою динамічних процесів, що відбуваються в групі (К. Левін, Б. Такмен), які виявляються в організації в процесі її розвитку і формування (Самойлов), що відбуваються у внутрішній структурі особистості в процесі її становлення (Л. Фестінгер), а також з динамікою розвитку взаємин в тваринний і рослинний світ (І.Ю.Павлов, Д.В.Вахненко, Д.В.Москвічев, Е.В.Сідоренко), з іншого боку, дисертаційне дослідження А .А.Дукман, де були виявлені і розкриті глибинні підстави конструктивного спілкування.

Найбільш важливою і в той же час погано проробленої проблемою тренінгу є його ефективність (В.В.Нікандров). Ми робимо спробу створити один з методів оцінки ефективності тренінгу. В якості такого методу ми пропонуємо використовувати семантичний диференціал, модифікований спеціально під цю проблему.

Псіхосемантіка - область психології, що вивчає генезис, будову і функціонування індивідуальної системи значень, опосредующей процеси сприйняття, мислення, пам`яті, прийняття рішень (Артем`єва Є.Ю., Доценко О.Л., Петренко В.Ф., Шмельов А.Г., ). Індивідуальна система значень - це суб`єктивна реальність. Суб`єктивна реальність - це образ світу, одиницями якого є смисли - суб`єктом встановлені зв`язки між своїми потребами, особливостями середовища і власними діями в ній. В сенсах в згорнутому вигляді міститься досвід діяння суб`єкта в конкретній ситуації (А.А.Дукман).

Таким чином, "спільним завданням методів психосемантики є реконструкція (відтворення) категоріальних структур свідомості" (Улибіна Е.В.). Відповідно, використання семантичного диференціала в даному випадку дозволить об`єктивізувати тренінгові процедури шляхом виявлення зрушень / змін в індивідуальних уявленнях людей про конструктивність в спілкуванні в бік більшої їх конструктивності. Крім того, так само, як поточне і підсумкове підтвердження запропонованої тренінгової програми, ми пропонуємо використовувати анкету експрес-аналізу (розроблену Жуковим М.Ю. спільно з колегами і доопрацьовану нами).

Шатохіна М.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!