Корекція емоційно-особистісної сфери дітей із загальним недорозвиненням мови

Відомо, що у значної частини дітей, які страждають загальним недорозвиненням мови, є особливості психічної організації особистості, обумовлені негрубими ушкодженнями мозкових структур, затримкою дозрівання ЦНС, низькою розумовою і фізичною працездатністю (Н.С. Жукова, Т.Б. Филичева, О.М . Мастюкова, Г.В. Чиркін). Взаимопроникающие емоційні і комунікативні проблеми (заблокований афект, страхи, перекручена самооцінка, незрілість комунікативних і естетичних емоцій, поведінковий і мовної негативізм) перешкоджають успішному розвитку дитини (К. Ізард, Н.А. Коваленко).

Про недостатності психологічної бази у дітей з ОНР також свідчать порушення слухового сприйняття, слухомоторной координації, зниження вербальної і словесно-логічної пам`яті, ригідність мислення і інші порушення психомоторних і сенсорних функцій. Цей факт ставить педагогів перед необхідністю пошуку оптимальних шляхів адаптації дитини з мовною патологією до умов зовнішнього і внутрішнього середовища.

Засоби логопедичної ритміки, представлені Г.А. Волкової, як система поступово ускладнюються ритмічних, логоритмічних і музично-ритмічних ігор та вправ, надають ефективну нероздільне, на думку В. Н. Мясищева, педагогічне і психологічний вплив на функціональні системи дитини, немовні психічні процеси, мовні порушення, особистісний ріст дітей із загальним недорозвиненням мови.

Основний принцип побудови роботи - тісний зв`язок руху з музикою, обов`язкове включення в завдання мовного матеріалу. Музика, як найбільш доступний дитячому сприйняттю вид мистецтва, з її величезним емоційним впливом, багатством виразних засобів, дозволяє нескінченно урізноманітнити дидактичні прийоми на заняттях з логопедичної ритміки. Слово в поєднанні з музикою організовують і регулюють рухову сферу дитини, активізують пізнавальну діяльність. У свою чергу, руху допомагають глибше відчути музично-емоційні характеристики слова, осмислити його. Контрастність і повторюваність в музиці викликають аналогічні властивості у руху, а збагачене музикою рух стає своєрідним засобом вираження художніх образів (Е. Жак-Далькроз). В результаті, діти опановують якісно новими формами комунікації, в тому числі, і мовними.

Тактильно-кінестетичний сприйняття, поряд з художньо-образним, робить сильний емоційний вплив. Робота з матеріалами, різними за фактурою, дає додаткові можливості для сенсорної стимуляції, тому на заняттях з логопедичної ритміки широко використовуються гри з камінчиками, мушлями, паличок, пензликами, клубками шерсті і іншими дрібними предметами зі штучних і природних матеріалів. Крім того, предмети ігрової діяльності є для дитини важливими "партнерами" комунікації і забезпечують необхідний ступінь його "відкритості" в спільній роботі з педагогом.

Будь-яка емоційна реакція своїм кінцевим етапом має той чи інший рух - міміку, жест, внутрішня дія, відзначав К. С. Станіславський. Отже, проблема корекції емоційно-особистісної сфери може успішно вирішуватися засобами логопедичної ритміки за допомогою підбору відповідної системи рухів.

Таким чином, відносини дитини з навколишнім світом гармонізуються через корекцію "зовнішнього" мовного дефекту, відновлення комунікативних навичок і позитивна зміна особистісних характеристик, що сприяє закріпленню особливих психічних станів, відповідних процесу творчості, успішності і підвищенню стресостійкості.

Бабушкіна Р.Л.