Самоотношение старших школярів і їх самооцінка соціального інтелекту

Процес самосвідомості зазвичай поділяють на два аспекти: процес отримання знань про себе і процес самоставлення. У нашому дослідженні розглядалося самоотношение (СОТ). Проаналізувавши літературу з даного питання, ми прийшли до висновку, що слід розводити поняття СОТ і самооцінки. Вихідною концепцією послужив аналіз СОТ, зроблений В.В.Столина і С.Р.Пантелеевим, які виділили в СОТ три виміри: самоповага, аутосимпатії і самоприниження.

Другим розглядаються явищем стало поняття соціального інтелекту (СІ), як індивідуальних задатків, здібностей, властивостей, які полегшують вироблення в особистому досвіді умінь і навичок соціальних дій і контактів [Куніцина В.М., 1995].

Основними завданнями нашого дослідження було: виявити структуру СОТ у старшеклассніков- виявити структуру самооцінки СІ- встановити наявність взаємозв`язку між СОТ та самооцінкою СІ. Для цього ми скористалися методикою дослідження СОТ С.Р.Пантелеева і самооценочной методикою властивостей СІ В.Н.Куніциной. Випробовувані - це 4 групи старшокласників (два 9-х і два 10-х класи). Було проведено факторний і кореляційний аналіз отриманих результатів.

Структуру СОТ старшокласника представляють наступні фактори:

1. Самоповага (саморуководство, самовпевненість, відкритість);

2. конфліктність. Цей фактор ми назвали так, оскільки його складають шкали: самозвинувачення, внутрішня конфліктність і самоцінність. Тут ми виявляємо неповне дію захисного механізму, описаного В.В.Столина у дорослих. Це так званий «захисний запобіжний клапан». Його дія спрямована на блокування антипатії до себе і підтримка самоповаги і аутосимпатії на відносно сталому рівні. Нам здається, що неповне функціонування цього механізму у старшокласника і характеризує його сот-

3. аутосимпатії (шкали самопринятие і Самопривязанность). Дуже важливо, що цей фактор є останнім виділеним фактором, тобто він в меншій мірі визначає СОТ старшокласника.

Нами була виявлена і ієрархічна структура самооцінки СІ опитаних старшокласників [Доценко О.В., Кірєєва М.М., 1998]. Вона складається з наступних чинників: контролю (безпомилковість рішень, передбачливість, сила волі) - комунікативної компетентності (уміння ладити з людьми, вихованість, товариськість) - маніпулятивного (хитрість, впливовість, почуття гумору) - артистизму (вміння подати себе, чарівність) - енергетики (витривалість, інтуїція).

Кореляційний аналіз цих двох груп факторів вказує на взаємозв`язок фактора «самоповага» з оцінками своїх комунікативних і маніпулятивних здібностей. Можливо, що рівень самоповаги може визначатися як ступенем розвитку розглянутих здібностей у суб`єкта, так і самооцінкою «Я», незалежно від рівня розвитку цих соціальних здібностей.

Можна виділити гіпотезу, що даний зв`язок характерна для цього вікового періоду, оскільки з самоповагою зв`язуються властивості, безпосередньо визначають ефективність взаємодії.

Доценко О.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!