Професійне становлення особистості спортивного психолога

Спортивна практика показує, що не тільки спортсмен і тренер потребують психологічної допомоги, а й сам психолог. Недооцінка значущості цього фактора в діяльності психолога призводить до формування професійних деструкцій, під якими розуміються "зміни структури діяльності й особистості, негативно впливають на продуктивність праці та взаємодія з людьми, а також на розвитку самої особистості" (Е. Зеер, 1997). Незважаючи на що проявляється інтерес до ролі психолога в підготовці спортсмена, багато аспектів його професійної діяльності залишаються невивченими. У процесі становлення особистості психолога найважливіше місце повинно відводитися формуванню мотивації до професії, яка виступає в ролі системоутворюючого фактора, об`єднуючи інші компоненти в систему і організовуючи психічні процеси і стани (Б.Ф. Ломов, 1984 К.К. Платонов, 1982 і ін .). Також особливу роль на етапі підготовки фахівця відіграє накопичення ресурсів для підтримки психологічного здоров`я, що сприятиме успішній адаптації, подолання професійних криз. Все це вимагає визначення відповідності особистості вимогам професії, що становить основу професійної придатності, від якої багато в чому залежить успішність діяльності (В.А. Толочек, 2006). Однак, такий "психологічний портрет" психолога ще належить реалізувати.

Діяльність у сфері спорту пред`являє до психолога підвищені вимоги, тому що пов`язана з ненормованим графіком роботи, відповідальністю за результат, підвищеної психічної напруженістю, великою емоційністю спорту, що викликає психічне стомлення, необхідністю вжиття термінових дій у відповідь рішень в умовах дефіциту часу, інформаційно-насиченою площею залу або стадіону, необхідністю встановлення сприятливих взаємовідносин в системі "людина-людина", особливо в конфліктних ситуаціях. Відповідність об`єктивних і суб`єктивних умов професії особистісних особливостей психолога є фактором психологічного здоров`я. Для спортивного психолога значимість психологічного здоров`я обумовлена вихованням підростаючого покоління, а сформувати соціально зрілу, впевнену у своїх можливостях, самостійну, гармонійну особистість, стійку до несприятливих впливів можуть тільки здорові люди. Це дозволяє розглядати проблему психологічного здоров`я як фактор їх професійного довголіття і особистісного зростання.

Для вивчення складових психологічного здоров`я особистості, було проведено дослідження самопочуття, активності, настрою, спрямоване на оцінку функціонального стану - стомлення - методика САН. Були обстежені студенти-спортсмени Білоруського державного університету фізичної культури, що навчаються за направленням спеціальності спортивна психологія (n = 70). В цілому вибірку характеризує середнє значення самопочуття - 6,09 ± 0,15 бала, активності - 6,03 ± 0,13 бала і трохи вище середнього настрій - 6,72 ± 0,14 бала. Виражених відмінностей в співвідношенні показників не виявлено. Різноманітний перелік суб`єктивних симптомів у оцінці самопочуття показав наявність ознак психофізіологічного дисбалансу, що відображають наявність наростаючого стомлення. Показники активності відображають наявність емоційної напруженості і помірної тривожності. Зміст показників настрою характеризує мотиваційні аспекти стану особистості з позиції бажання і можливості продовжувати розпочату діяльність. При зіставленні показників самопочуття, настрою та активності були виявлені достовірні відмінності між студентами юнаками (n = 28) і дівчатами (n = 42) за показником самопочуття - 6,46 ± 0,2 і 5,84 ± 0,19 бала при Рlt; 0,05. У студенток ознаки дискомфорту швидше за все пов`язані з особливостями жіночого організму, що позначається на зниженні їх працездатності, підвищенні нервозності. У самооцінці активності і настрою у студентів юнаків і дівчат значущих відмінностей не виявлено, що показує відсутність гендерних відмінностей в їх оцінці.

Проведене дослідження показало, що велика інтенсивність розумової, фізичної і психічної навантаження, високий рівень емоційної напруги, що нав`язується високий темп оволодіння професійними знаннями і вміннями служить причиною розвитку гострого стомлення, особливо до початку сесії. Все це говорить про необхідність комплексного використання методів психічної регуляції, психофізіологічних і фізіолого-гігієнічних засобів, що забезпечить психологічне здоров`я в системі "тренер-спортсмен-психолог".

Мельник Е.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!