Деякі особливості спілкування дітей дошкільного з однолітками

Як відомо, в дитинстві маленька людина не тільки пізнає навколишній світ, а й вчиться взаємодіяти з іншими людьми, причому в їх якості виступають як дорослі, так і однолітки.

При цьому моделі поведінки дітей в цих двох випадках абсолютно різні. Якщо дорослі виступають для них в якості наставників, в спілкуванні з якими вони намагаються дотримуватися певних норм і правил, то взаємини з однолітками будуються набагато вільніше. Для того щоб в цьому переконатися, досить відвідати садок або дитячий центр розвитку в Єкатеринбург, Санкт-Петербург, Москва та інших населених пунктах нашої (та й будь-який інший) країни.

Перш за все, слід зазначити, що в спілкуванні між собою діти набагато більш емоційні, ніж тоді, коли вони взаємодіють з дорослими. При цьому вся найширша гама почуттів дитини виражається в його міміці, рухах, висловлюваннях. Як стверджують психологи, це пов`язано з тим, що при настанні певного віку однолітки стають для малюка набагато цікавішими і привабливими партнерами для спілкування, ніж дорослі.

Крім того, коли діти спілкуються між собою, вони рідко дотримуються будь-яких регламентацій і стандартів. Вони можуть кривлятися, стрибати, дразниться, словом, робити все те, що зазвичай не дозволяють собі по відношенню до дорослих. Ці їх дії часто є спонтанними і зовсім не стандартні. Однак не варто надто вже засуджувати своїх расшалівшіхся нащадків: справа в тому, що таким чином вони просто прагнуть висловити свою індивідуальність, показати, що вони відрізняються від інших. Як правило, розкутість у поведінці закінчується у дітей з настанням шкільного віку.

Ще одна важлива особливість спілкування дітей дошкільного віку зі своїми однолітками полягає в тому, що в ньому переважають ініціативні дії, а у відповідь знаходяться на другому плані. На практиці це зазвичай призводить до того, що діти часто не прагнуть підтримувати діалог, оскільки для них своє висловлену думку і судження набагато важливіше, ніж реакція на нього співрозмовника.

До речі, саме це нерідко буває причиною конфліктних ситуацій, що виникають між малюками, і які в більшості випадків можуть зважитися тільки завдяки сторонньому втручанню. Цікаво, що по відношенню до дорослих така модель поведінки дошкільнят спостерігається набагато рідше, а приблизно до шести або семи років вона зовсім сходить нанівець.