Види стресу

Причиною стресу є стресор - стимул, який може запустити в дію реакцію боротьби або втечі [Грінберг, 2002]. Залежно від природи стрессоров і характеру їх впливів виділяють різні види стресу. Сельє вперше описав фізіологічний стрес, який виникає у відповідь на переживання болю. Він виділяв також еустресс і дистрес. еустресс - стрес корисний, тому що викликає мобілізацію організму, піднімає життєвий тонус, дає нам можливість для самореалізації. Однак якщо стресовий фактор занадто сильний або його дію занадто довго, а ресурсів для його подолання у нас недостатньо, це призводить до розвитку дистресу. дистрес (Від англ. Distress - виснаження, нещастя, горе) - це шкідливий стрес, пов`язаний з негативними переживаннями і приводить до розвитку психосоматичних змін. Дистрес може чинити негативний вплив на діяльність людини, аж до її повної дезорганізації.

Традиційно в психології виділяють фізіологічний і психологічний види стресу. психологічний стрес включає в себе емоційний і інформаційний види стресу. Однак Ю. В. Щербатих [2006] розділяє поняття "психологічного" і "емоційного" стресу, вказуючи, що емоційний стрес супроводжується вираженими емоційними реакціями, а в розвитку психологічного стресу переважає когнітивна складова (аналіз ситуації, оцінка наявних ресурсів, побудова прогнозу подальших подій і т.д.). У той же час обидва види стресу мають загальну схему розвитку (тривога-адаптація-виснаження), описану ще Г. Сельє. Численні дослідження довели нерозривний зв`язок стресу і емоцій, і в сучасній літературі можна зустріти також термін "психоемоційний стрес".

На думку автора теорії інформаційного стресу В. А. Бодрова [2000], будь-який психологічний стрес носить інформаційний характер, так як містить інформацію про будь-яких несприятливих події. Однак найбільш гостро інформаційний стрес проявляється в діяльності операторів, що працюють в умовах інформаційних перевантажень.

Інформаційні чинники стресу в найбільшою мірою проявляються в тих професіях, де вирішальне значення мають такі характеристики діяльності, як алгоритмизация і еврістичність [Колч, 2006]. Алгоритмізація виражається в регламентованості і необхідності слідувати чітким інструкціям. При високому рівні алгоритмізації (наприклад, в роботі операторів АЕС, робочих конвеєрного виробництва і т. Д.) Незначне відступ від інструкції може мати важкі наслідки, що визначає спочатку високий рівень стресу у "представників подібних професій. Однак в професіях з низьким рівнем алгоритмізації ( наприклад, робота лікаря, психотерапевта, фахівця в галузі реклами та маркетингу), де способи вирішення завдань надто різноманітні (лікар розуміє, що хворого треба вилікувати, однак для цього існують десятки ме одов і сотні лікарських препаратів), фахівці теж відчувають стреси. До інформаційних факторів стресу відносять також рівень еврістичності діяльності. Якщо рівень еврістичності діяльності гранично високий, тобто працівник весь час стикається з необхідністю придумувати щось нове, працювати нестандартно, креативно, це неминуче призведе до стресу. У той же час при занадто низькому рівні ев-рістічності, притаманному роботі техніків, контролерів, диспетчерів, санітарів, дані категорії працівників відчувають стрес слідом ствие інформаційного одноманітності діяльності.

В даний час вчені виділяють також соціальний і професійний види стресу [Никифоров, 2002- Лазарус, 1989- Щербатих, 2006- Маслач, 2006- Бодров, 2000- Куликов, 1995 и др.]. Соціальний стрес пов`язаний з переживанням критичних життєвих ситуацій, багато з яких є по-справжньому драматичними (втрата близьких, соціальні кризи, відділення від сім`ї і друзів і ін.). Сучасні дослідники вважають, що саме соціальний стрес найбільш небезпечний, так як він становить загрозу фізичному, психологічному і психічному здоров`ю.

Достаток напружених ситуацій у професійній діяльності сучасної людини привело до виявлення такого різноманітного феномена, як професійний стрес. Наслідки професійних стресів виявилися настільки негативні для здоров`я працівника, що сьогодні цей вид стресу виділений в окрему рубрику в Міжнародній класифікації хвороб (МКБ-10).

Дослідження особливостей поведінки людей в ситуаціях військових дій і переживання екстремальних навантажень призвели до виникнення нового напрямку в психології та психотерапії, яке вивчає травматичний стрес. Він пов`язаний з переживанням психологічної травми, тобто події високого ступеня стрессогенности. Травматичний стрес супроводжується важкими переживаннями тривоги, депресії і почуття провини.,

З огляду на, те, що будь-яка стресова ситуація має такі характеристиками, як інтенсивність і тривалість протікання, можна виділити наступні види стресорів: повсякденні мікрострессори, макрострессори (критичні життєві події) і хронічні стресори [Абабков, Перре, 2004]. Повсякденні мікрострессори (сварки в родині, на роботі, з сусідами, незначне підвищення цін і т. Д.) - це дрібні труднощі, з якими ми стикаємося щодня. Хоча вони можуть бути неприємними для нас, ми легко адаптуємося до них протягом декількох хвилин або годин.

Критичні життєві події є для нас сильнішими стрессорами і можуть вимагати більш тривалої адаптації - декількох тижнів або місяців. До хронічних стрессорам відносять постійно повторювані важкі випробування (наприклад, важкі невиліковні хвороби - власні або у кого-небудь з членів сім`ї, переживання наслідків розлучення і т. Д.). Адаптація до цих видів стресу може тривати роки.

З двох показників - тривалість та інтенсивність впливу - саме тривалість виступає найбільш шкідливою характеристикою [Грінберг, 2002].

Найважча область досліджень стресу, на думку сучасних дослідників, - психологічний стрес. Саме з стрессорами цієї категорії ми стикаємося найчастіше. Дослідження психологічного стресу виявилися складними саме тому, що можливі реакції особистості на стрес можуть бути дуже варіативні.

Особливість психологічного стресу полягає в тому, що цей вид стресу може розвиватися під впливом не тільки реальних, а й імовірнісних подій, які ще не відбулися, але можуть відбутися в майбутньому, викликаючи тривогу і страх у людини. Наприклад, якщо під час польоту на літаку людина випробував задуха, то одна думка про майбутній політ може викликати у нього сильну емоційну реакцію. Таким чином, на розвиток психологічного стресу впливає безліч особистісних факторів, найважливішими з яких є: