"Важкий клас" - до визначення поняття

Поняття «важкий клас» використовується в психолого-педагогічній літературі часто, але, на жаль, його зміст варіюється від джерела до джерела. Ознакою «труднощі» класу найчастіше називають низьку успішність, дещо рідше - несприятливий соціально-психологічний клімат, конфліктні відносини між учнями (наприклад, Романова, Іваннікова, 1994). При цьому «важкий клас» найчастіше розглядається з позиції вчителя, який працює з цим класом (наприклад, Тройніков, 2005), що закономірно викликає питання про те, де ж ця «трудність»: в класі або в самому вчителя? Для уточнення цього поняття ми пропонуємо дуже умовну класифікацію класів, до яких в тій чи іншій мірі може бути застосовано визначення «важкі». Вона наведена на рис. I.

На малюнку відображені кілька ідей, які здаються нам істотними для визначення сутності феномену «важкого класу».

По-перше, нам представляється важливим розрізняти «Об`єктивно» і «Суб`єктивно» важкі класи. Слова «об`єктивно» і «суб`єктивно» не випадково виділено лапками. Дуже складно з упевненістю класифікувати класи за ознакою «об`єктивність їх труднощі», хоча б в силу того, що критерії для цього, які могли б бути відображені в психолого-педагогічній літературі, донині залишаються невизначеними або вкрай розпливчастими. Тому грань між «об`єктивно» і «суб`єктивно» складними класами, як це ні тавтологічні, суб`єктивна. Ми пропонуємо під «об`єктивно» важким класом розуміти такий клас, функціонування якого характеризується порушенням одного або декількох ознак ефективної малої групи. «Суб`єктивно» важкий клас, з нашої точки зору, - це відносно ефективна навчальна група, яка, однак, здається «важкої» того чи іншого вчителя.

Кілька слів про «Об`єктивно» скрутному класі, який, як уже зазначалося, з нашої точки зору є неефективно функціонує групу.

На основі результатів досліджень Р. Л. Кричевського (1985) і Р. С. Немова (1984) можна виділити чотири узагальнених ознаки ефективності групи:

1. ефективність спільної діяльності;
2. характеристика соціально-психологічного клімату в групі;
3. мотивація спільної діяльності;
4. характеристики групової ідентичності.

Клас, який можна назвати «об`єктивно» важким, відповідно, характеризується або низькою ефективністю спільної діяльності (в більшості випадків спільна діяльність обмежується навчанням), або «негативної» мотивацією спільної діяльності, або несприятливим соціально-психологічним кліматом, або неконструктивною груповий ідентичністю, або всім разом відразу або ж в різних поєднаннях.

У табл. 2 представлений ряд проявів (які нам вдалося помітити) «труднощі» класу в його функціонуванні відповідно до критеріїв ефективності малої групи.

Отже, «Об`єктивно» важкий клас - це не обов`язково клас, в якому «погано все»: і навчання, і відносини між однокласниками, і взаємодія з учителями та батьками. «Важким» може стати, наприклад, добре встигає в навчанні клас, учні в якому вважають себе вкрай обдарованими особистостями, що дозволяє їм ставитися до представників паралельних класів, а також до вчителів і батьків «з висоти свого становища». Або ж в розряд «важких» може потрапити така навчальна група, яка при пристойній успішності абсолютно не контактує ні з ким, хто знаходиться за її межами: не вступає в організовували учителем дискусію, не бере участі в загальношкільних заходах, абсолютно закрита на тренінгах психолого-педагогічної спрямованості і т. д.

З подібними особливостями «об`єктивно» важкого класу стикається будь-який вчитель, який працює з ним (що, власне, і є критерієм їх об`єктивності). Для кожного вчителя вони становлять велику або меншу труднощі (або, по крайней, мірою, якщо навіть дані не вельми рефлексируются як «труднощі», вони все одно помітні вчителю і входять в його суб`єктивний портрет класу), і кожен учитель справляється з ними відповідно зі своїми педагогічними переконаннями, здібностями і досвідом. Але бувають випадки, коли той чи інший клас оцінюється як «важкий» тільки одним учителем, який ніяк не може знайти до нього відповідний підхід. В такому випадку ми вважаємо більш доцільним говорити про «суб`єктивно скрутному» класі.

Таблиця 2. Ознаки «важкого класу» в його функціонуванні

Критерії ефективності групи	Ознаки «важкого класу»
1. Ефективність спільної діяльності	Неефективна навчальна діяльність. Неефективна позанавчальна діяльність
2. характеристика соціально-психологічного клімату в групі	Несприятливий емоційний фон відносин в групі. Незбалансованість групової структури (роз`єднаність, гіперсплоченност`, Конфліктність і ін.).
3. Мотивація спільної діяльності	Переважання «негативних» мотивів в структурі шаблону навчальної діяльності групи. Низький ранг навчання і нормативності поведінки в ієрархії групових цінностей
4. Характеристики групової ідентичності і взаємодії з «аутгрупами»	Розмита групова ідентичність. Використання самооцінюючої ярликів-самоописів ( «тупі», «генії» і ін.). Неадекватний стиль взаємодії між класом і представниками «аутгруп» (вчителями, батьками, учнями інших класів)

Проілюструвати явище «суб`єктивно важкого» класу якнайбільшою кількістю прикладів. Наведемо лише один з них.

Це історія про те, як до шкільного психолога звернулася К. В., вчителька російської мови з багаторічним стажем роботи, з проханням попрацювати з класом, в якому вона була призначена класним керівником. Її 7 «В» клас, в якому вона працювала до того моменту близько трьох місяців, вона охарактеризувала як «несамовитий», «некерований», «нахабний» і «вкрай розпещений». Не можна сказати, щоб вона сильно перебільшувала: їхні стосунки складалися саме таким чином. У школі це не було секретом: іноді під час уроку в коридорі навіть збиралися вільні від занять вчителі «послухати» перепалку К. В. з її учнями. Коментарі вчителів висловлювали крайнє здивування. Ні у кого, крім К. В., 7 «В» «важким» класом не вважався, більш того, на паралелі він перебував в числі лідерів.

Уже з цього стає зрозуміло, що складність була зовсім не в «некерованості» і «нахабства» 7 «В», а в самій К. В., 15 років роботи якої пройшло в маленькій сільській школі, з іншими дітьми, іншими традиціями. 7 «в» був єдиним класом, з яким вона працювала в школі, тому порівняти «їх поведінку» з поведінкою всіх інших дітей в школі у неї не було можливості. На жаль чи на щастя, після декількох бесід з психологом К. В. прийняла рішення змінити рід занять, відчувши, що адаптуватися до нових умов педагогічної діяльності їй навряд чи буде просто.

Очевидно, що існування таких «суб`єктивно» важких класів визначається, перш за все, особливостями особистості педагога. Сприйняття класів як «важких» - показник високого рівня так званого емоційного «вигорання» педагогів, тобто особливих порушень в емоційній сфері у професіоналів, які в ході здійснення своєї діяльності постійно залучені в напружений контакт з іншими людьми. Як показують дослідження, особистісними якостями, які пов`язані з синдромом емоційного згорання, є авторитаризм, низький рівень емпатії і ригідність.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!