Подання про хвору людину в культурно-мовній картині світу студентів

Вивчення уявлень про людину в культурній і мовній картині світу займає сьогодні одне з головних місць в програмі психолингвистических досліджень, а особливо в вивченні уявлень про хвороби і хвору людину. Цей інтерес частково пояснюється радикальними змінами в ряді західних країн: функції, пов`язані з адаптацією, доглядом і турботою про хворих, були покладені на саме суспільство. Очевидно, що успіх цієї задумки пов`язаний зі зміною саме уявлень про хвору людину.

Велика частина цих досліджень присвячена проблемам вербального мови, який в силу своєї змістовної універсальності є основним засобом передачі інформації і спілкування людей і тому виконує в культурі особливі функції. Головним героєм відображеного в мові світу, безумовно, є сама людина, який виступає і суб`єктом пізнання в процесах соціокультурної діяльності, і їх головним об`єктом. Всі різноманітні прояви особистості, її якості, властивості знаходять відображення в мові, і, отже, можна постулювати існування не тільки мовного образу світу, а й мовного образу людини, що представляє систему, в якій фізичне і психічне, генетично обумовлене і прижиттєво сформоване, природне, соціальне й духовне утворюють нерозривну єдність.

Коло проблем, яких торкається при вивченні мовного образу людини, досить широкий, що визначається насамперед складністю, багатоплановістю відображуваного в мові феномена людини.

Було проведено дослідження, присвячене вивченню уявлень про хвору людину в мовній і культурній картині світу у студентів-психологів, під час якого було продіагностовано 60 студентів третього курсу факультету психології БДПУ ім. М. Танка. При проведенні дослідження був використаний модифікований варіант методики "Особистісний диференціал".

Емпіричне дослідження дозволило виявити, що в число елементів, що становлять ядро уявлення про хвору людину у студентів-психологів, входять характеристики, які відносяться до фізіологічними показниками. Крім того, елементи центрального ядра і елементи периферичної системи мають негативне навантаження, і в них входять в основному поняття, що виражають страх і агресію по відношенню до об`єкта уявлення.

У число елементів, що становлять ядро уявлення про хвору людину, потрапляють такі характеристики: слабкий, млявий, напружений (таблиця). Дані характеристики враховуються при визначенні фізіологічними показниками.

Периферична система утворена наступними характеристиками: замкнутий, пасивний, залежний, ворожий, відлюдний, нещирий, черствий, мовчазний, нерішучий, несамостійний, безвідповідальний, впертий, сонливий, блідий, стомлений. Найменші показники мають такі характеристики як: добрий, балакучий, справедливий, сумлінну, сильний, відкритий.

За результатами дослідження можна зробити висновок, що студенти-психологи використовують швидше медичну модель в описі хворої людини. Можливо, дані особливості відбулися в результаті певних змін в процесі навчання.

Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності педагогів, психологів, навчають студентів, для вдосконалення навчального процесу і створення більш сприятливих умов для професійного становлення студентів.

Вінокурцева Ірина Володимирівна

Жуковська Олена Володимирівна