Метод моделювання віртуальних моноетнічних груп для дослідження етнічних упереджень

Пояснення причин виникнення різних артефактів, супутніх схемою традиційного лабораторного експерименту і породжують нові (найчастіше неконтрольовані) психологічні феномени надмірної активності - це лише один з прикладів найширших можливостей, що відкриваються понятійним апаратом концепції спільно-діалогічної пізнавальної діяльності, розробленої нами на основі смислової теорії мислення Про .До. Тихомирова. Величезний смисловий потенціал, закладений в основу цієї теорії, сприяв створенню особливого методу дослідження мислення, органічно з`єднав методику паралельної реєстрації вербальних і невербальних компонентів розумової діяльності з інтерактивною експериментальної завданням. Метод дозволяє моделювати і вивчати різні види віртуальної діяльності, що позначаються за допомогою приставки «псевдо». Зокрема, з його допомогою можна досліджувати етнічні упередження як специфічні смислові бар`єри, що виникають в умовах спільно-діалогічної пізнавальної діяльності студентів.

Етнічні упередження як специфічна форма прояву смислових бар`єрів можуть чинити істотний вплив на результати діяльності людей, що протікає в умовах поліетнічного спілкування. Етнічний фактор, вельми значущий в перші дні спілкування, відступає на другий план в порівнянні з факторами групової взаємодії, що визначають ефективність спільної діяльності і проявляються в процесах трансформації та зміни етнічних упереджень. При цьому виникає особлива дослідницька задача диференціації впливу власне етнічного чинника і інших (групових, особистісних і т.п.) чинників на процес формування і розвитку смислових бар`єрів в ході міжетнічного спілкування і взаємодії. У цих умовах проблема ускладнюється актуалізацією механізмів етнічної ідентифікації, це породжує нову дослідницьку задачу по вимірюванню ступеня ідентифікації, що в свою чергу передбачає визначення деякої точки відліку у вигляді «справжнього» (типового, ідеального) представника свого етносу.

У зв`язку з цими та іншими труднощами, пов`язаними з виявленням і виміром етнічних упереджень як особливого виду особистісних особливостей, що виявляються в процесі спілкування і взаємодії людей в умовах поліетнічного оточення (Джакупов, 2004б), був розроблений спеціальний метод експериментально-діагностичного дослідження, заснований на ідеї моделювання діяльності віртуальних моноетнічних груп.

На першому етапі дослідження проводиться тестування всіх випробовуваних з метою виявлення «справжніх казахів» і «справжніх росіян» за допомогою спеціального етнопсихологічних опитувальника. Основна мета першого етапу - формування психологічної готовності (установки) бути повноправним представником свого етносу, приймати і відстоювати основні норми і форми поведінки, що визначаються традиціями і звичаями того чи іншого народу. Додаткова мотивація діяльності учасників експерименту забезпечувалась повідомленням про те, що за результатами першого етапу буде відібрано обмежена кількість досліджуваних для участі в наступних серіях дослідження, організованих у формі інтенсивних навчальних занять, що дозволяють за короткий термін опанувати вміннями і навичками ефективного міжетнічного спілкування.

Другий етап дослідження починався з відбору для участі в подальших експериментах трьох експериментальних (Е) і трьох контрольних (К) підгруп випробовуваних по 12 чоловік у кожній. Піддослідним перших двох підгруп груп Е і К було сказано, що в ці підгрупи на основі результатів тестування, яке про- водилося на першому етапі експерименту з усіма випробовуваними, відібрані юнаки і дівчата, які відповідають критеріям «справжніх казахів» і «справжніх росіян». Отже, в підгрупи МСЕ (моноетнічна казахська експериментальна) і МКК (моноетнічна казахська контрольна) увійшли «справжні казахи», в підгрупи МРЕ (моноетнічна російська експериментальна) і МРК (моноетнічна російська контрольна) - «справжні українці».

Оскільки насправді відбір як справжніх казахів, так і справжніх росіян - практично нездійсненне завдання, то в ці підгрупи відбиралися представники казахського і російського етносів у випадковому порядку. Підгрупи ПГЕ (поліетнічна група експериментальна) і ПГК (поліетнічна група контрольна) комплектувалися з представників казахського і російського етносів по 6 випробовуваних в кожній також у випадковому порядку.

По суті справи, на другому етапі дослідження завдяки спеціально організованій процедурі експерименту забезпечувалися умови для активізації етнопсихологічних особливостей особистості, зумовлені усвідомленням факту визнання людини повноцінним і повноправним членом етнічної групи. Це призводило до формування моноетнічних підгруп груп Е і К, що представляють собою віртуальні реальності, утворені шляхом «ненав`язливого навіювання». Згодом в тестових показниках вони проявили себе не менш реально, ніж реальні поліетнічні підгрупи ПГК і ПГЕ.

На основному етапі дослідження було проведено спеціально організовані навчальні заняття з розвитку умінь і навичок міжетнічного спілкування. При цьому в Е-групі, що складається з двох моноетнічних і однієї поліетнічної підгруп, заняття проводилися із застосуванням нетрадиційних технологій навчання, розроблених на основі принципів спільно-діалогічної пізнавальної діяльності (Джакупов, 1992). В К-групі, також складається з аналогічних підгруп, заняття проводилися за допомогою традиційних технологій навчання. В обох групах (Е і К) використовувався один і той же спецкурс «Психологія міжетнічного спілкування». Діагностика динаміки прояви психологічних особливостей особистості у вигляді змін етнічних упереджень навчаються в ході формування і розвитку пізнавальної діяльності здійснювалася двічі - до і після проведення навчальних занять.

Отримані результати свідчить про те, що в поліетнічних підгрупах змістотворних процеси, що лежать в основі формування і розвитку спільно-діалогічної пізнавальної діяльності, піддаються гальмуючого впливу невідомого фактора. Оскільки цього не спостерігається в моноетнічних підгрупах, то цим невідомим фактором може бути етнопсихологічний фактор, який в поліетнічних підгрупах посилюється за рахунок інтенсифікації процесів негативних етнічних ідентифікацій, що призводять до формування і розвитку етнічних упереджень. Це означає, що власне психологічними механізмами етнічних упереджень, що проявляються на поведінковому рівні, є смислові бар`єри, спонтанно виникають в процесах смислообразованія в ході формування і розвитку спільних форм пізнавальної діяльності в поліетнічних за складом групах.

Таким чином, результати експериментально-діагностичного дослідження дозволяють стверджувати, що метод моделювання діяльності віртуальних моноетнічних підгруп для дослідження етнічних упереджень як специфічних проявів смислових бар`єрів в процесі формування і розвитку пізнавальної діяльності студентів дозволяє подолати обмеження експерименту як методу етнопсихологічних дослідження.

Остання обставина, помічене ще В. Вундтом, сприяло тому, що всесвітньо відомий вчений до кінця своєї наукової кар`єри прийшов до ідеї можливості і необхідності тільки двох психологій, а саме фізіологічної психології, під якою малося на увазі те, що ми зараз називаємо експериментальної психологією, і психології народів, що іменується тепер етнопсихології. Категоричність суджень вченого вказує на те, що він усвідомлював необхідність постановки і неможливість вирішення завдання диференціації власне етнічного чинника від інших факторів тодішніми експериментальними методами. З урахуванням цього історичного факту можна, мабуть, говорити про те, що метод експериментально-діагностичного моделювання віртуальних моноетнічних груп в умовах дослідження етнопсихологічних явищ дозволяє подолати вундтовской протиставлення експериментальної психології та етнопсихології.

Висновок. Великий І.П. Павлов, творець нового методу, відтвореного в сотнях модифікацій і об`єктивувати уявлення про фізіологічні механізми психіки, часто нагадував, що «метод тримає в руках долю дослідження». Якщо мати на увазі цю обставину, то цілком можливо, що доля сучасних психологічних досліджень багато в чому буде визначатися впровадженням технології віртуальних експериментів, основи якої були закладені О.К. Тихомирова та розроблені в рамках смислової теорії мислення.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!