Соціально-психологічні установки сучасної молоді

На відміну від старших вікових груп населення з відносно сформованою системою моральних цінностей і структурою споживання матеріальних і духовних благ в молодіжному середовищі все це ще тільки формується. Формування моральних цінностей і відповідної їм структури споживання відбувається в умовах здебільшого скромних матеріальних можливостей і агресивної реклами європейських стандартів рівня добробуту. Це впливає на формування особистості в сучасному молодіжному середовищі. C 2000 року в Челябінському Державному Педагогічному Університеті проводиться моніторинг "Соціальний портрет студента ЧДПУ". До завдань дослідження входило з`ясувати соціально-економічне становище студентів, психологічне самопочуття учнівської молоді, професійні та трудові орієнтації майбутніх фахівців, моральний стан і духовні цінності вузівської молоді, ефективність виховної роботи та шляхи її вдосконалення. Проведене нами комплексне вивчення особливостей професійно значущих ціннісних орієнтацій студентів педагогічного університету дозволило встановити наступне:

1. Соціально-економічний хаос останнього десятиліття призвів до різкого зниження в ієрархії ціннісних позицій сучасників, особливо молоді, значущості праці, роботи. Це підтверджується і нашими даними. Вибір професії нинішніми студентами продиктований не її високим соціальним статусом і не потребою повної самореалізації, а зовнішніми обставинами, можливо, надією на майбутнє вимога цієї професії з належною віддачею.

2. Головними у майбутніх педагогів є цінності суб`єктивно-егоїстичного характеру, безпосередньо пов`язані з індивідуалістичними інтересами, потребами-мотивами, цілями.

3. У становленні цінностей у студентів педуніверситету проглядається тенденція витіснення на периферію ціннісної сфери духовно-моральних пріоритетів життєдіяльності, що відображають національно-культурні та загальнолюдські ідеали. При цьому знову ж центральними стають прагматичні утилітарні позиції.

4. Індивідуалістична розважливість проявляється на рівні якостей, які виражені в самостійному ранжируванні студентами пропонованих ціннісних позицій і словесного вираження бажаних способів поведінки.

Моніторинг виявив зростаючу значимість додаткових заробітків, які практикує кожен третій. Але змінився характер додаткової роботи: раніше переважали випадкові заробітки, сьогодні велика частина працюючих студентів поєднує навчання з відносно постійною роботою. Відкривається необхідність для створення на базі університету центру працевлаштування студентів з тим, щоб пом`якшити негативні наслідки відволікання від навчання на заробітки і посилити зв`язок додаткової роботи з одержуваної в вузі підготовкою.

Взагалі зниження цінності працьовитості і скромності до мінімальної позначки - показник серйозної зміни загальних соціально-моральних цінностей. "Героєм нашого часу" стала людина, що вміє "пристосуватися" до обставин, що не бентежилися засобами в задоволенні своїх потреб, який би розглядав працю як засіб збільшення особистого добробуту, який чи першість індивідуальним інтересам над державними і громадськими. З вищих моральних цінностей працю перейшов в розряд засобів збільшення особистого добробуту.

Молодь багато в чому втратила "больовий поріг" у сприйнятті темних і жорстоких сторін життя, а тому дещо відсторонено ставиться до них. Покладаючись на себе або на друзів, молоді люди не сподіваються на державу. І навіть в найважчі моменти молоді люди не схильні довіряти правоохоронним органам.

Найбільші зміни в соціальному статусі студентства пов`язані з сімейним станом. Скоротилася кількість студентів, які перебували у шлюбі і мають дітей. На ці зміни суттєво вплинули зміни в статевій моралі молоді і студентства. Суттєво змінилося ставлення студентів до дошлюбних, шлюбних і позашлюбних сексуальних контактів. У більшості студентів існує установка - не вступати в шлюб під час навчання, краще спочатку здобути освіту, стати матеріально незалежним. Поспішність з реєстрацією шлюбу, на думку деяких студентів, не веде до створення стійких сімей і лише збільшує число розлучень. Сьогодні мова правильніше буде вести не про неприпустимість ранніх інтимних відносин, а про те, який - соціально-допустимий або асоціальний характер вони придбають. Відповідно і виховання слід орієнтувати на формування культури інтимних відносин, взаємної поваги партнерів один до одного, подолання "подвійних стандартів" в статевої моралі.

В першу чергу, необхідно відзначити значний вплив такого показника, як конкуренція на ринку висококваліфікованої інтелектуальної праці. Це зумовило відносно нову тенденцію в ціннісних орієнтаціях студентства - збільшення ступеня домінантності (змагальності, прагнення панувати, бути першим). Причому ця тенденція поєднується з іншого оформилася традицією - зайняти в майбутньому високі позиції в організації.

Насторожує тенденцією є той факт, що кожен п`ятий студент пов`язує свою майбутню професійну життя з роботою за кордоном. Це знову ж таки є відображенням соціального неблагополуччя суспільства і, як наслідок, стану дискомфорту, в якому знаходяться студенти.

Богачев Н.А.