Метод обгрунтовує теорії страусса і корбін

Відмінною особливістю кодування тут є вивчення умов, які призводять до зміни зв`язку між категоріями. Подібні умови називаються знаками змін (Страусс, Корбін, 2001). Ілюстрацією відносин між категоріями і знаками є наступний випадок.

При аналізі серії інтерв`ю, присвяченій уявленням про зовнішність, нами був виведений вельми суперечливий категоріальний ряд. чітко позначилися категорії соціальних груп ( «Багаті і красиві», «бідні і виродки»), способу зовнішньої краси (по дихотомії «природна - еталонна») і особистого образу краси. Однак підкатегорії (внутрішня і зовнішня краса), складові останній код, виявилися логічно суперечливими і володіли різною частотою народження. Якщо внутрішня краса згадувалася в цілому по всій серії інтерв`ю 16 раз, то тілесна краса ( «естетика тіла», «мій тілесний еталон») - 37.
Потім отримані категорії розглядалися з точки зору умов, які послужили причиною для подібних логічних невідповідностей. Ми знову звернулися до стенограм інтерв`ю, тобто первинними даними, і виявили цікавий факт: перехід від категорії внутрішньої краси до категорії краси зовнішньої характеризувався яскраво забарвленим емоційним фоном. Респонденти говорили про виникає почуття невпевненості (в кількох інтерв`ю - навіть про почуття власної «каліцтва»), коли їм не вдається присвятити достатньо часу догляду за своєю зовнішністю. За детальним описом внутрішніх переживань випливає висновок: «Не хочу взагалі виходити на вулицю. Нікуди. І для мене зовнішність - це реально взагалі визначальний фактор. І це правда". Отже, глибоке емоційне переживання власної зовнішності є умовою логічного переходу між двома категоріями. Якщо скористатися спеціальною термінологією Страусса і Корбін, то аналіз виявив знаки, що вказують на зміну вектора дій і досвіду учасників дослідження (Strauss, Korbin, 1990). Знаки змін близькі того, що в якісній інтерпретації даних проективних методик прийнято називати емоційним тоном сприйняття (Бурлачук, 2002- Соколова, 1980). Таким чином, можна припустити, що знаки змін є вербальні індикатори глибинної мотиваційної сфери особистості.

Після опису специфіки стратегії кодування даних звернемося до вивчення специфіки матриці умов, інтерпретує і об`єднує отримані категорії і знаки в цілісний контекст. Страусс і Корбін виходять із припущення, що всі рівні матриці однаково важливі і пов`язані між собою. Матриця умов, представляючи системний погляд на досліджуваний феномен, вважається відмінною рисою методу обгрунтовує теорії в цілому. У нашому дослідженні ця гіпотеза не отримала повного емпіричного підтвердження.

При аналізі ряду інтерв`ю на тему створення спеціальної радіостанції для працюючих в Москві вихідців з країн ближнього зарубіжжя, ми побачили суттєвий розрив між категоріями і знаками змін, попередньо розподілених по цим матричних рівнями (табл. 1).

Характеристики такої радіостанції, запропоновані респондентами, мали вигляд наступних категорій: «інформація про місто» (частота народження - 23), «проблеми з документами» (18), «психологічна підтримка» (12), «новини з рідної країни» (5) , «рідна мова мовлення» (5). Зазначені категорії відносяться переважно до територіального та організаційного рівнями. Отже, нова радіостанція повинна допомагати інтеграції приїжджих в інформа- ве простір Москви в рамках місцевого вещанія- державний і індивідуальний рівні не були відображені в аналізі.

Отже, ми показали, що рівні матриці умов при використанні методу обгрунтовує теорії варіюються в залежності від особливостей досліджуваного предмета. Незважаючи на висловлені критичні зауваження, слід підкреслити і гідності використання матриці в методі обгрунтовує теорії. Отримані в результаті кодування дані містяться в широкий соціальний контекст це дозволяє формулювати гіпотези щодо не тільки малих груп, але і більш великих соціальних спільнот (Goulding, 2002). У наведеному вище прикладі проблема нової радіостанції при приміщенні в умовне матричний простір була послідовно розкрита в контексті громадської структури.

На закінчення ще раз звернемо увагу на той факт, що ми по ходу аналізу постійно поверталися до вихідних даних. Деяка циклічність аналізу даних - їх редукція до окремих категорій, рівнів, систем і одночасна робота з конкретним емпіричним матеріалом - обумовлена специфікою самого методу обгрунтовує теорії, постулює системний характер якісного дослідження (Charmaz, 2006). Системність методу Страусса і Корбін, як ми продемонстрували на ряді ілюстрацій, передбачає формулювання широких теоретичних узагальнень і паралельне вивчення конкретного емпіричного матеріалу (Страусс, Корбін, 2001). Ця відмінна риса методу розширює його гносеологічні можливості і є інструментом забезпечення валідності дослідження в цілому.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!