Метод матриць майлса і хаберман

На самому початку роботи з стенограмами інтерв`ю ми зіткнулися з двома відмінними рисами цього методу. По-перше, категоріальна сітка для кодування первинних даних виявилася дуже абстрактної і загальної, внаслідок чого нам доводилося постійно доповнювати категоріальний апарат по ходу дослідження. По-друге, специфіка використовуваних в даному методі універсальних категорій істотно визначила тематичне спрямування аналітичної роботи. Автори методу роблять акцент переважно на соціальних комунікаціях між індивідами і малими групами, а також на особливостях сприйняття ними досліджуваного предмета або явища (Richards, 2005).

Наприклад, в серії інтерв`ю, присвячених вивченню уявлень студентів про працездатність, вдалося виявити численні і складно диференційовані зв`язку між категоріями, які стосуються сприйняття і каузальної атрибуції щодо своєї і чужої групи. Респонденти часто зараховують себе до групи з високим ступенем працездатності, розглядають себе приблизно на одному рівні з іншими членами референтної групи. Крім того, їхня увага зосереджена переважно на розумової працездатності.

Виявлені категорії виду працездатності (розумова / фізична), соціальної групи ( «здорова» / «соціально несприятлива») показують, що стратегія кодування даних, що застосовується у методі матриць, модифікує первинні дані переважно з точки зору індивідуальних і групових відносин. Категорії психологічних характеристик, навпаки, мають досить абстрактний і розрізнений характер, що виявляє недостатню увагу до власне внутрішнім особистісним змінним. При цій стратегії кодування даних вони набувають суто дескриптивний вид, оформляються в деякі набори рис і установок (Auerbach, Silverstein, 2003).

Стратегія опису категорій, яка в методі Майлса і Хаберман зводиться до побудови логічно структурованих матриць, виявилася зручним і практичним аналітичним інструментом. Матриці розкривають логічні рівні досліджуваного явища і взаємозв`язку між ними. Поділ категорій по логічним рівням дозволяє побачити ключові елементи аналізу з дещо іншої точки зору. Категорії об`єднуються тут в цілі тематичні блоки, що дозволяють зрозуміти структурні складові предмета якісного дослідження та часом виявити латентні відносини між категоріями (David, Sutton, 2004- Miles, Huberman, 1994).

Покажемо на прикладі процес прийняття рішення про вживання деякого вітамінного препарату. Матриця інтерв`ю складається з 5 рівнів. За рекомендацією лікаря дитина починає приймати вітамінний препарат для відновлення імунітету і підвищення успішності в школі. Мати бачить сприятливі результати і зазначає, що препарат, можливо, також ефективно працює «проти старіння». Цей перший рівень матриці відображає логіку знайомства з препаратом і тим самим встановлює причинні зв`язки в тріаді «лікар-дитина-мати». На другому рівні матриці можна побачити, що мати, згадавши рада лікаря, починає посилено приймати рекомендований дитині препарат. Вона керується також думкою референтної групи подруг, які приймають цей препарат «від серцевих хвороб» і «для омолодження». На третьому рівні образ препарату стає більш складним і доповнюється такими характеристиками, як «оновлює клітини», «знімає синдром хронічної втоми». Мають місце атрибуції біологічної дії препарату, бо він «розчиняє жири», «працює всередині організму». Ці атрибуції представляють особливий інтерес з огляду на те, що інструкція із застосування даного препарату здалася респондентки занадто складною ( «для професіоналів») і вона серйозно не вникала в її зміст. На четвертому і п`ятому рівнях матриця показує, що прийняття препарату стає для жінки частиною способу життя, звичкою.

Даний приклад розкриває конкретно-методичні особливості стратегії побудови матриць. Логічні рівні матриць показують розвиток уявлень респондента про досліджуваному продукті або явище. В інтерв`ю ці уявлення часто описуються непослідовно. Видно, що ключова фігура лікаря зникає вже на початкових рівнях, відбувається своєрідна деперсоналізація причини прийому вітамінного препарату, її подальше ускладнення і віднесення до значимих для респондента соціальним групам. Підсумком аналізу категорій за матрицями є розкриття більш глибокого психологічного механізму, який багато в чому обумовлює послідовність дій респондента.

Інтерпретація даних починається вже при побудові матриць. Однак окрема стратегія, передбачена в даному методі, переносить отримані логічні схеми в емпіричну реальність. Ця стратегія отримала назву процесу контекстуалізаціі (Denzin, 2002). Для здійснення контекстуалізаціі нам необхідно порівняти отримані логічні схеми і конкретні висловлювання, які виражають безпосередній живий досвід респондента. За допомогою розробленої логічної схеми і розуміння цілісного контексту інтерв`ю відбувається конкретизація і реконструкція реального досвіду респондента (Brannen, 2004).

В ході аналізу інтерв`ю методом матриць ми виявили, що процес контекстуалізаціі являє собою скоріше перевірку валідності, ніж інтерпретацію даних. Залучення конкретного фактичного матеріалу швидше дозволяє говорити про стратегії підвищення валідності дослідження, а інтерпретація в повному сенсі цього слова здійснюється при конструюванні логічних матриць.

Таким чином, незважаючи на те що матриці є функціональним і дійсним інструментом для проведення КАД, їх гносеологічні можливості як спеціальних стратегій роботи з даними доводиться визнати обмеженими. Ця обмеженість визначається перш за все специфічно заданими гносеологическими рамками як при кодуванні, так і при подальшому аналізі даних. Ці рамки в свою чергу обумовлені певними методологічними особливостями самого аналітичного підходу, а саме його позитивістської орієнтацією і акцентуванням понять валідності і надійності отриманих даних (henwood, 1996).

Увага, тільки СЬОГОДНІ!