Про категоріальної структурі сновидінь при поганому самопочутті

Реалізовано формально-статистичний підхід до опису змісту сновидінь в двох станах: при хорошому і при поганому самопочутті - в хворобливому стані без конкретизації специфіки. Використаний метод альтернативної угруповання матеріалу - взяті вибірки письмових самозвітів про снах при двох станах. Проведено контент-аналіз цих текстів.

Перелік категорій аналізу, запропонований А.М. Вейном і Е.А. Корабельникової, доповнений з урахуванням власного досвіду (М.Г. Зорін). У текстах враховані прояви 12 тем (аналітичних одиниць, категорій): предмети, люди, тварини, явища, активність, стан і буття, характеристики, навколишнє оточення, орієнтація, сприйняття себе, час, невизначеність.

Проаналізовано зміст сновидінь одного чоловіка і трьох жінок у віці від 22 до 25 років - по 14-17 сновидінь при хорошому і при поганому самопочутті у кожного. Всього 123 записи.

Розглянуто традиційні аналітичні показники - відносні "обсяги" кожної категорії в сумарному "обсязі" змісту сновидінь, для двох їх груп.

Порівняння результатів контент-аналізу за відносними "обсягами" категорій і за розподілом цих "обсягів" привело до висновків про малу вираженості і статистичної неістотності відмінностей між двома групами сновидінь.

Проведено категоріальне структурування матеріалу. Категорії зіставлені по вираженості їх відносних "обсягів" в врахованих сновидіннях при хорошому і при поганому самопочутті. Для кількісного опису парної спільності між категоріями використана кореляція рангів. Кореляційна матриця перетворена в матрицю кутових відстаней (в радіанах, по Фішеру). Для кожної категорії підраховано середнє арифметичне відстань до всіх інших, як показник специфічності положення цієї категорії серед інших.

В результаті середні оцінки специфічності по всіх категоріях для двох груп сновидінь розрізняються. При хорошому самопочутті середня специфічність категорій у різних респондентів знаходиться в межах від 1,356 до 1,565, в середньому 1,429 (радіан). При поганому самопочутті - від 1,232 до 1,382, в середньому 1,285. Різниця між двома станами виражена по кожному респонденту і в середньому по групі (при Р gt; 0,999).

Дано наочне відображення категоріальної структури сновидінь у вигляді кореляційного графа на площині. Вершини графа відповідають взятим категоріям- розподіляються уздовж шкали спільності-специфічності, розташованої вертикально. Ребра графа відповідають максимальним статистично значущим коефіцієнтам кореляції між категоріями за їх вираженості ( "обсягом") в записах сновидінь.

При поганому самопочутті вершини графа розташовуються більш компактно, їх об`єднує більше число ребер, і всі вершини розташовуються в тенденції нижче, ніж при хорошому самопочутті.

Таким чином, результат контент-аналізу не дозволяє говорити про суттєві відмінності між сновидіннями при хорошому і при поганому самопочутті. Перехід до структурному опису дозволяє говорити про своєрідність сновидінь при поганому самопочутті. У цьому випадку більше схожість в парах по вираженості відносних "обсягів" категорій в сновидіннях. Категорії аналізу стають більш аморфними, розмитими і свідчать про зростання суб`єктивної глобальності сновидінь.

Показники специфічності є похідними від показників парних відносин. Специфічність при збільшенні парного подібності зменшується, а спільність зростає. В результаті на зображенні структури її складу виглядає більш компактним і більш зсунутим в напрямку до центру структури.

Таким чином, використання категоріального структурування як інструмент при дослідженні сновидінь дозволяє з упевненістю диференціювати стану хорошого і поганого самопочуття - як психологічних умов для вербалізації сновидінь. Традиційний контент-аналіз в цьому випадку дає результати, що не диференціюють виділені альтернативні групи сновидінь, тоді як категоріальна структура у них різна. Можна сказати, що при поганому самопочутті вона "зменшується" і "опускається" до центру її предметного простору.

Єремєєв Б.А., Зорін М.Г.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!