Фізичні вправи і розвиток людини як особистості

Становлення людини як особистості носить назву соціалізації. Це багатогранний процес, який суб`єктивно відбивається через самосвідомість людини, його Я концепцію. Спорт в цілому і фізичні вправи зокрема істотно впливають на формування психологічних якостей особистості, як випливає з аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень. У нашому дослідженні розглядаються особливості відображення фізичного розвитку в самосвідомості студентів, а також вплив фізичних вправ на формування позитивного самоставлення особистості.

Опитувальник "Самоопис фізичного розвитку" встановлює рівень самооцінки фізичного вигляду юнаків і дівчат. Після перекладу в стандартну шкалу балів було визначено, що самооцінка юнаків носить завищений, нереалістичний характер, так в середньому цей рівень становить 70 75 умовних одиниць. Юнаки по 9 досліджуваним ознаками більш високо оцінили себе в порівнянні з дівчатами, що не відповідає реальній картині розвитку фізичних здібностей у студентів. Дівчата вище оцінили свій зовнішній вигляд і дали більш високу загальну самооцінку. Можна припустити, що прагнення до фізичного самовдосконалення, до руху як одна з основних потреб фізичного виховання, недостатньо добре представлено в ієрархії потреб студентів.

З метою підтвердження цієї гіпотези було проведено кореляційне дослідження між даними опитувальників "Самоопис фізичного розвитку" і "Багатофакторне дослідження самоставлення". Кореляція у дівчат відбила наявність 11 достовірних значень коефіцієнта, у юнаків було відзначено 3 достовірних значення коефіцієнта кореляції. Позитивна спрямованість даних показників підтверджує наше висловлювання про взаємозв`язок фізичного розвитку з параметрами самоставлення. Але в структурі самоставлення юнаків слабо представлені такі важливі компоненти фізичного "Я", як координація рухів, фізична активність, спортивні здібності, сила, гнучкість, витривалість. Це дозволяє зробити висновок про необхідність зміни змісту програми з фізичного виховання з метою формування фізичної культури особистості, яка передбачає не ізольоване розвиток фізичних здібностей, а їх тісна взаємодія з духовним вдосконаленням, здійснюваним в органічній єдності всебічного і гармонійного розвитку людини.

Тому ми проводимо формуючий експеримент в жіночій і чоловічій групах включав постійне накопичення знань про закони і правила розвитку і вдосконалення фізичного потенціалу людини і освоєння в процесі фізкультурного виховання інших загальнолюдських цінностей, а також саморегуляції рухових дій. Остання включає в себе блок програми дії, блок виконання дії і блок самоконтролю і корекції, який базується на включенні інтелектуальних процесів, емоцій і волі в процес фізичного виховання. З усього сказаного випливає, що психічні компоненти тісно взаємопов`язані з руховими, безпосередньо визначаючи якість виконуваних рухів і дій в цілому.

Після закінчення експерименту було проведено повторне тестування юнаків і дівчат по перерахованим методикам. Динаміка отриманих результатів свідчить про якісну зміну в поданні учнів про свій фізичний "Я". До того ж, як випливає з кореляції особистісних опитувальників, ряд компонентів фізичного розвитку має певну цінність для тестованих, експериментальні групи юнаків і дівчат виділили до 16 достовірних значень коефіцієнта. Про виникнення критичності, глибшого усвідомлення фізичного вигляду студентками говорить наявність 6 достовірних коефіцієнтів кореляції "відкритості" з показниками опитувальника "Самоопис фізичного розвитку". У цій шкалі виражено глибоке або поверхневе проникнення в себе. Поєднання з такою кількістю показників опитувальника "Самоопис фізичного розвитку" відображає усвідомлення фізичного "Я" в самоотношении особистості. До експерименту не було жодного достовірного коефіцієнта кореляції з цього важливого показника. Отже, показники самоприйняття, Самопривязанность, самовпевненості, самоцінності відображають стан внутрішньої самодостатності в поєднанні з компонентами фізичного "Я". Тому велика кількість достовірних коефіцієнтів в експериментальних групах сприяє формуванню позитивної Я-концепції.

Проведене дослідження підтвердило гіпотезу, що спеціальні фізичні вправи, спрямовані на підвищення ступеня усвідомлення фізичного "Я", оптимізують процес фізичного виховання. Виховання фізичної культури студентів через усвідомлення фізичного "Я" формує психічне і фізичне здоров`я юнаків і дівчат.

Тому фізичні вправи доцільно використовувати в цілях розвитку не тільки фізичних якостей, але і формування позитивної Я-концепції людини - інсталяційний ядра особистості.

Боченкова Є.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!