Фізичне виховання як фактор спрямованого формування реалістичної самооцінки особистості

В даний час характерною тенденцією системи фізичного виховання є підвищена увага до розвиваючого потенціалу фізичних вправ з метою формування особистості. На думку авторів [Новиков А.Д., 1949 Власов А.А., 1983 Іванов Г.Д., 1993], саме фізкультурну виховання стає одним з основних способів формування особистості, цілеспрямованим педагогічним процесом, метою якого є залучення людей до духовних і матеріальних цінностей фізичної культури. Для нас представляє інтерес розгляд особистості в рамках фізичної культури з позицій її самосвідомості, самооцінки. Основною метою дослідження було визначення рівня самооцінки фізичного «Я» і вивчення вкладу фізичної культури в формування її реалістичності.

В експерименті брали участь студентки I курсу вузу в віці 17-18 років. Дівчата були розбиті на експериментальну (15 осіб) і контрольну (14 осіб) групи. В експериментальній групі заняття велися за спеціально розробленою програмою, контрольна група займалася по робочій програмі фізичного виховання. Самооцінка фізичного розвитку визначалася за допомогою опитувальника «Самоопис фізичного розвитку», що включає наступні показники: «Здоров`я», «Координація рухів», «Фізична активність», «Стрункість тіла», «Спортивні здібності», «Глобальне фізичне Я», «Зовнішній вигляд »,« Сила »,« Гнучкість »,« Витривалість »,« Самооцінка ». Адекватність самооцінки встановлювалася за ступенем відповідності суб`єктивних показників фізичного «Я», представлених даними особистісного опитувальника, і об`єктивних, отриманих в результаті проведення спортивно-педагогічного тестування. Після проведення тестування за опитувальником рівень розвитку 4 фізичних якостей (спритність, сила, гнучкість і витривалість) визначався через контрольні вправи. Для визначення ефективності методики була важлива не тільки взаємозв`язок цих показників, але і їх відповідність даним контрольного тестування з фізичного виховання.

Як випливає з отриманих результатів, самооцінка дівчат обох груп носить однаково завищений і неадекватний характер. Що стосується фізичної підготовленості дівчат, то можна відзначити в цілому її середній рівень, за винятком низьких результатів по витривалості. Тому експериментальна програма була спрямована на підвищення ступеня реалістичності самооцінок фізичного «Я». В її зміст були введені завдання на парне і командну взаємодію, сприяють усвідомленню партнерами власних фізичних якостей: акцент був зроблений на самоаналіз і самооцінку якості рухових дій, оптимізацію пізнавальних процесів і розширення знань в області фізичної культури особистості. Дана програма мала наступні взаємопов`язані принципи розвиваючого навчання: 1) навчання руховим елементам здійснювалося на певному рівні труднощі. Це вимагало від учнів певної мобілізації розумових, вольових зусиль в процесі самоврядування і міжособистісного взаємодії-2) провідна роль теоретичних знань у галузі фізичної культури-3) усвідомлення учнями самого процесу фізичного виховання.

У вступній частині студентка сама проводила розминку з урахуванням вимог викладача. Обов`язковою умовою було інформування учнів про призначення кожної вправи або комплексу в цілому. В ході виконання комплексу кожним з займаються проводився порівняльний аналіз своєї техніки виконання вправ і партнера, а після закінчення - оцінювання діяльності студента-викладача по пунктам: самооцінка, учні, викладач. В кінці заняття дівчата по черзі оцінювали власний і партнерський рівень розвитку фізичних якостей і задоволеність від заняття в цілому. Викладач погоджувався з проставленими оцінками або спростовував їх, аргументуючи свою відповідь. Така система оцінювання на кожному занятті була одним із засобів забезпечення корекції неадекватних уявлень учнів про фізичний розвиток.

Після завершення експерименту було проведено повторне тестування. В експериментальній групі дівчат достовірно змінилися всі 11 показників опитувальника «СФР», в контрольній не було жодного достовірного зміни. Придбані дівчатами експериментальної групи знання, вміння і навички поліпшили ступінь усвідомлення своїх фізичних здібностей, що підтверджується даними кореляційного аналізу суб`єктивних та об`єктивних показників: було отримано 3 достовірних коефіцієнта з 4, в контрольній групі не було зафіксовано жодного достовірного коефіцієнта кореляції. Можна стверджувати, що запропонована програма достовірно підвищує реалістичність уявлень займаються про свій фізичний «Я», надаючи при цьому позитивний вплив на динаміку показників фізичної підготовленості.

Боченкова Є.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!