Академічна успішність і ставлення школярів до уроку літератури

Дослідники, що займаються проблемою дитячого читання (В.С. Собкин, Т.В. Глухова, М.М. Сметаннікова і ін.) Відзначають неухильне падіння інтенсивності і якості читання, інтересу до літератури та мистецтва в дитячому та підлітковому середовищі. При цьому ключову роль у вирішенні цієї проблеми відіграє літературну освіту в школі. Наведені нижче тези засновані на результатах анкетного опитування 2510 учнів 7-х (603 людини), 9-х (721 осіб), 10-х (577 осіб) і 11-х класів (609 осіб) московських загальноосвітніх шкіл, спрямованого на вивчення відносини школярів до різних аспектів уроку з літератури.

В ході проведеного аналізу отриманих емпіричних даних була простежується характерна взаємозв`язок між інтересом до літератури взагалі і успішністю школяра в навчальній діяльності на уроках "література". Так, при відповіді на питання анкети "Що Вам подобається на уроках літератури?" "Відмінники" частіше, ніж "трієчники" відзначали "читання художніх творів" (50,2% проти 26,9%), "знання і вміння, які допоможуть самостійно освоювати художні твори" (21,7% проти 15,9%) , "навички грамотного і вільного володіння літературною мовою" (39,3% проти 26,4%), "розвиток своїх творчих здібностей" (28,7% проти 13,2%) і "розвиток свого літературного смаку" (17,4 % проти 8,7%). "Відмінники" також частіше відзначають, що "література їм легко дається" (17,4% проти 6,0%). У той же час учні, які отримали "5" з літератури, значно рідше, ніж "трієчники" вибирають такі варіанти відповіді, як "Атмосфера на уроці" (15,3% проти 23,1%), "Не треба багато писати або що -то вирішувати "(11,7% проти 17,5%) і" Нічого особливо не подобається "(9,5% проти 29,1%). Тут і далі всі описувані відмінності значимі на рівні plt; 01.

При цьому в ході спеціально проведеного факторного аналізу була простежується цікава вікова динаміка ставлення "відмінників" і "трієчників" до уроку літератури. Так, наприклад, серед хлопчиків "відмінники" по літературі на етапі 7-го класу не прагнуть до навчання літературі, але цікавляться самим читанням. До 9-го класу цей інтерес втрачається, але виникає, навпаки, бажання вчитися, здобувати літературні знання та вміння. При цьому успіхи в навчальній діяльності на етапі 10-го класу провокують виникнення і інтересу до самої художньої літератури, а не тільки до навчального процесу. У 11-му ж класі оволодіння літературними знаннями, вміннями і навичками перестає бути для "відмінників" значущим, але придбаний на попередньому віковому етапі інтерес до читання зберігається. При цьому у "трієчників" (тобто у неуспішних у навчальній діяльності учнів) інтересу до читання так і не виникає. Таким чином, на цьому прикладі ми можемо простежити механізм інтеріоризації інтересу до читання: з зовнішнього, веденого успішністю у навчальній діяльності та інтересом до оволодіння літературними знаннями і вміннями, він стає внутрішнім і самоцільним.

У дівчаток ситуація дещо інша, проте взаємозв`язок між інтересом до літератури як виду мистецтва та успішністю по предмету "література" також простежується на всіх вікових етапах.

Важливим фактором ставлення школярів до уроку літератури є також і особливості їх взаємовідносин з учителем (а саме: оцінка школярем стилю поведінки вчителя - авторитарний, демократичний або партнерський). При цьому школярі, які отримують "трійки" з літератури, набагато частіше, ніж "хорошисти" і "відмінники", оцінюють стиль поведінки вчителя літератури як авторитарний (34,6% серед "трієчників" і 18,4% серед "відмінників" відповідно) . "Відмінники" ж, навпаки, частіше сприймають стиль поведінки вчителя як демократичний (54,3% серед "трієчників" і 60,0% серед "відмінників") або партнерський (11,1% серед "трієчників" і 21,6% серед "відмінників").

В цілому ж можна зробити висновок, що ставлення школярів до уроку літератури будується на трьох підставах: інтерес до читання, ставлення до навчальної діяльності та ставлення до вчителя літератури. Причому ці три фактори тісно пов`язані між собою. Так, відношення школярів до вчителя літератури диференціюється в залежності від оцінки, тобто успішності у навчальній діяльності. Відзначимо, що ключовим фактором формування цього відношення є думка школярів щодо стилю поведінки вчителя по фактору "авторитарний - демократичний". Успішність же в навчальній діяльності, в свою чергу, на певному віковому етапі формує у школяра інтерес до художньої літератури в цілому, і цей інтерес зберігається навіть тоді, коли сама навчальна діяльність перестає бути значимою.

Плоткін Дмитро Олександрович

Увага, тільки СЬОГОДНІ!