Про вивчення психології читацьких уподобань в області художньої літератури

Проблема співвідношення індивідуально-психологічних властивостей людини і його читацьких уподобань має не тільки науковий, але і практичний інтерес для широкого кола фахівців. Однак вирішувати цю проблему досить непросто. Труднощі, зокрема, полягає в тому, щоб знайти основу для класифікації самих об`єктів вибору, тобто творів художньої літератури. Чи можна класти в основу класифікації такі літературознавчі характеристики твору, як жанр, тематику, стиль? Ми повністю згодні з положенням, висловленим Ю.У.Фохт-Бабушкіним, про те, що поширена в мистецтвознавстві жанрово - тематична класифікація художніх творів мало корисна при вивченні ставлення людей до творів мистецтва. Читач схильний вибирати письменника з певним світовідчуттям. Однак таких "міроощущенческіх" класифікацій мистецтва, як пише Фохт-Бабушкін, немає.

З останнім твердженням не цілком можна погодитися. Ще в кінці XIX століття була висловлена ідея про те, що перевагу того чи іншого твору обумовлено схожістю психологічних особливостей читача і автора твору ( "Закон Генеккена", названий по імені сформулював його фахівця з естетики). Ця ідея була підтримана вітчизняним дослідником психології читання Н.А. Рубакина. У наш час така точка зору лежить в основі теоретичних розробок В.П.Беляніна і практичної діяльності лікаря-психотерапевта М.Е.Бурно. Однак достовірних підтверджень цього положення поки не отримано. Труднощі емпіричного дослідження полягає, зокрема, в неможливості отримати досить надійні дані про творців художніх творів, які можна було б порівняти з психологічними профілями їх шанувальників.

На наш погляд, в основу класифікації, продуктивної для цілей дослідження переваг у сфері художньої літератури, може бути покладено критерій суб`єктивного змісту твору для читача. Заради чого людина звертається до книги? Це залежить і від того, що він взагалі схильний шукати в художній літературі, і від того, який його стан в даний момент. Відповідно, відповідь на питання про коррелятах читацьких уподобань передбачає врахування і стійких індивідуально-психологічних властивостей і ситуативних характеристик людини.

При існуючому в даний час різнобій в позначенні психологічних утворень, які беруть участь у спонуканні людини до тієї чи іншої діяльності, можна відзначити наступне. У різних джерелах присутній опис двох типів таких утворень: напрямних людини на досягнення певної мети в даній ситуації або створюють більш-менш стійкі схильності до вибору тих чи інших цілей. Наприклад, Є. П. Ільїн називає такі освіти мотивами і мотиваційними установками, Д.А.Леонтьев - мотивами і смисловими диспозиціями.

Проведений нами анкетне опитування і результати дослідження за оригінальною проективної методикою "Книжкова полиця" (всього обстежено 71 осіб, від 18 до 55 років, 21 чоловік, 50 жінок) дозволив виділити 7 стійких мотиваційних диспозицій щодо художньої літератури, позначених нами як пізнавально-інтелектуальна , філософсько-світоглядна, емоційна, психологічна, естетична, релаксаційна, престижна. Правомірність виділення перерахованих диспозицій підтверджується схожістю цього списку з переліком мотивів читання, виявлених іншими дослідниками (Л. Бєляєва, В.А.Бородіна, П.Отле і ін.). Ці диспозиції, як показують попередні результати опитування за спеціально розробленою методикою, збудовані в ієрархію, що характеризує ставлення людини до художньої літератури.

Завдання подальшого дослідження ми бачимо в тому, щоб виявити, як пов`язана індивідуальна ієрархія мотиваційних диспозицій читання з іншими індивідуально-психологічними характеристиками людини

Китаєва Анастасія Іванівна

Даниленко Ольга Іванівна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!