Прояв особистісних особливостей у мові

Темою нашого дослідження є прояв особистісних особливостей в мовної продукції дітей молодшого шкільного віку. Фіксування уваги на специфічних особливостях лексики широко застосовується, зокрема, в художній літературі для підкреслення особистих якостей героїв творів. Однак при вивченні псіхолінгвістічесокй літератури виявилося, що це питання дуже рідко потрапляв в фокус уваги дослідників. У 70-ті роки велику увагу вітчизняних і зарубіжних вчених привертали питання дослідження структури емоційно забарвленої мови людини-оператора. У численних роботах досліджувалася структура емоційної промови в модельних експериментах, а також структура мови льотчиків, космонавтів, парашутистів і авіадиспетчерів, які перебувають у стані емоційної напруженості.

Застосовувалися два основні методи аналізу переговорів: 1) логіко-семантичний (смисловий), коли основне значення надається тому, що говорить космонавт, як відповідає на питання. 2) структурно-акустичний, коли враховуються такі інформаційні характеристики мови, як спектр частот, тривалість окремих звуків, слів і деякі інші показники. При цьому потрібно зазначити, що перевага зазвичай віддавалася другим методом, так як в подібних дослідженнях брали участь не лінгвісти, а інженери.

Більш цікаві для нас ті роботи, в яких робилися спроби встановити специфічні особливості мови практично здорових людей, обумовлені станом емоційної напруженості, наприклад роботи Г.Ф. Маля. Йому вдалося виявити таку закономірність: чим яскравіше виражена стан емоційної напруженості, виміряний за допомогою відповідних фізіологічних параметрів і відновлене інтроспективно по самозвіту випробовуваних про характер своїх переживань в умовах емоціогенной ситуації, тим більшою мірою в мові виявляються такі явища, як: 1) семантично нерелевантні повторення фраз, частин фраз, одного слова, слогов- 2) незавершеність слова (опущення частини слова, наприклад, його кінця), що супроводжується змінами в структурі пропозиції або повтореніямі- 3) незавершеність пропозиції (логічна, синтаксична) при відсутності подальших виправлень незавершених предложеній- 4) застереження, включаючи неологізми, парафазіі- 5) транспозиція окремих слів з їх "правильних" позицій в предложеніі- 6) зростання кількості самокорекції - 7) збільшення кількості пауз нерішучості, заповнених і незаповнених.

Різні дослідники відзначали й інші лінгвістичні особливості мови випробовуваних в стані емоційної напруженості. У літературі узагальнені і дані результатів контент-аналізу усних висловлювань випробовуваних на англійській мові в стані емоційної напруженості. Досліджень, присвячених вивченню специфічних особливостей конкретно-мовної реалізації висловлювання практично здоровими людьми, які проведені на матеріалі мови носіїв російської мови, надзвичайно мало. Так, М.В. Ласко і Ж.І. Резвіцкая застосували методику діагностики несприятливих емоційних станів, засновану на аналізі змісту висловлювань, або контент-аналізі мови. Знаками емоційності в ній служила семантика слів і семантичні перестановки, які надають висловом суб`єктивну забарвлення, яка в ряді випадків обумовлена емоційним станом мовця.

В результаті дослідження з`ясувалося, що оцінка компонентів стану за шкалами контент-аналізу добре узгоджується з характеристиками емоційності на рівні індивідуальних властивостей, а також з деякими рисами особистості, які мають опосередковану зв`язок з емоційністю. Автори методики зробили висновок, що розробляється система контент-аналізу в першу чергу виявляє тривалі емоційні стани і менш чутлива до його коротким коливань, що передбачає її ефективність при вивченні особистості.

Аналіз наявної літератури з даного питання дозволив встановити, що в даний час мало вивчені специфічні характеристики мови в різних емоційних станах, але практично не розроблено питання про залежність специфічних характеристик мови від особистісних особливостей досліджуваних.

Для встановлення таких залежностей планується зіставити дані про особистісні особливості дітей, отримані при аналізі виконання ними рісуночних тестів "будинок-дерево-людина" і РНЖ, і результати контент-аналізу їх творів. При цьому буде аналізуватися модальність спожитої лексики, особливості синтаксису, використання граматичних конструкцій певних типів, а також кількісне співвідношення вживання різних частин мови.

Афанасьєва Е.С.