Текст як тест

Психологія має великий методичним арсеналом. Якісна експертиза за допомогою тестів трудомістка, вимагає тимчасових витрат, з чого випливає, що арсенал психологів слід поповнити компактним, але надійним діагностичним засобом, що не вимагає тривалого контакту експерта з об`єктом.

Тести мають такими недоліками.

1. Більшість тестів вимагають часу для обстеження та інтерпретації результатів. 2. Більшість тестів можна використовувати одноразово. Вони чутливі до "витоку" інформації. 3. Тест - відображення вихідної концепції, яка може бути вгадана випробуваним. 4. Він вимагає зацікавленого ставлення випробуваного до процедури тестування, що не завжди може бути проконтрольовано. 5. Тест чутливий до впливу культурних і соціальних факторов.6. Якщо виконання тесту вимагає тривалого часу, то це викликає стомлення випробуваного і спотворює результати. 7. Вони швидко застарівають.

Звісно ж дуже перспективним використання мовної продукції людини для визначення його індивідуально-психологічних особливостей. Наше дослідження проводилося для визначення взаємозв`язку психологічних характеристик випробуваного з їх проявами в мові. У ньому взяли участь 25 студентів-психологів у віці 21-23 роки.

Психологічні методики: 1. Шкала самооцінки (Спілбергер- Ханін) - далі ШС. 2. Особистісна шкала проявів тривоги, далі ЛШПТ. 3. Оцінка психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруги і комфортності (Н.А. Курганський), відповідно - ПА, І, ЕТ, Н, К). 4. Психологічна діагностика індексу життєвого стилю (ІЖС).

У випробовуваних бралося інтерв`ю на тему: "Моє хобі". У ньому аналізувалися наступні дані: загальний час (ВІ), загальна кількість слів (КС), число пропозицій, число незавершених пропозицій (НП), темп мови, кількість пауз (КП), коефіцієнт глагольности (КГ), коефіцієнт кількості прикметників (ККП) , коефіцієнт емболії (кількість "бур`янів" слів в інтерв`ю - КЕ), явища прояви "телеграфного стилю", явища незакріплених місця залежних членів речення по відношенню до головних (НМЗЧ), явища відсутності узгодження між окремими частинами висловлювання (ОСМЧ) в інтерв`ю.

Зв`язок показників психологічного стану з характеристиками мови. При збільшенні особистісної тривожності зменшується показник КГ (ШС) (r = -0,48 при plt; 0,05) і збільшується показник коефіцієнта кількості прикметників (ШС) (r = 0,49 при plt; 0,05). При збільшенні тривожності (ЛШПС) - збільшується показник коефіцієнта кількості прикметників (r = 0,59 при plt; 0,01). Чим більше ККП, тим більше частота проявів "телеграфного стилю" (r = 0,44 при plt; 0,05).
Зв`язок виду психологічного захисту зі станом і характеристиками тексту. ПА пов`язана з реактивної тривожністю (ШС): (r = 0,61 при plt; 0,01). З реактивної тривожністю (ШС) також пов`язаний ЕТ (r = 0,46 при plt; 0,05). Дані за методикою ІЖС скоррелировать так: ІЖС А (заперечення) пов`язане з особистісною тривожністю по ШС негативно (r = - 0,46 при plt; 0,05), з ЕТ також негативно (r = -0,49 при plt; 0, 05), з до негативно (r = -0,48 при plt; 0,05) - ІЖС с (регресія) пов`язана з Н позитивно (r = 0,64 при plt; 0,01), регресія ж пов`язана з тривожністю по ЛШПТ позитивно (r = 0,64 при plt; 0,05), ІЖС з з особистісною тривожністю по ШС також пов`язаний позитивно (r = 0,51 при plt; 0,05) - ІЖС Е (проекція) негативно пов`язана з числом пропозицій (r = - 0,44 при plt; 0,05), з явищем телеграфного стилю позитивно (r = 0,47 при plt; 0,05) - ІЖС F (Заміщення) пов`язана з кількістю пауз позитивно (r = 0,42 при plt; 0,05), з КЕ позитивно (r = 0,51 при plt; 0,01), як і з Н (r = 0, 45 при plt; 0,05) - ІЖС G (інтелектуалізація) пов`язана з розміром пропозиції (r = 0,46 при plt; 0,05) - ІЖС Н (реактивні освіти) пов`язана з розміром пропозиції (r = 0,68 при plt 0,001 ), з тривожністю по ЛШПТ (r = 0,56 при plt; 0,01).

Видно, що при збільшенні тривожності збільшуються розмір мовного повідомлення, кількість "бур`янів" слів, частота проявів телеграфного стилю. При високій особистісної тривожності збільшується частота прояву такого виду психологічного захисту, як регресія і знижується частота прояву заперечення.

Дослідження підтвердило наявність взаємозв`язку між характеристиками мовного висловлювання людини і його психологічними характеристиками, з чого випливає, що текст, мовна продукція можуть використовуватися для визначення психологічних особливостей індивіда.

Балин В.Д., Куцерева М.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!