Використання кчсм для оцінки адаптації до навчальної навантаженні

Використання доступних і об`єктивних методів для оцінки адаптації до навчального навантаження актуально в зв`язку зі збереженням здоров`я учнів. Одним з психофізіологічних методів оцінки функціонального стану є критична частота світлових мигтіння (КЧСМ). Однак в літературі є досить багато спірних питань щодо діагностичних критеріїв КЧСМ. Мета нашої роботи - дослідження взаємозв`язку індивідуально-психологічних особливостей з показниками КЧСМ при розумовому навантаженні (рішення математичних задач при дефіциті часу).

У процесі проведеного дослідження виявлено, що у відповідь на розумове навантаження динаміка КЧСМ різна. У зв`язку з цим виділено три групи випробовуваних, де було проведено подальший аналіз індивідуально-психологічних показників і фізіологічних особливостей. До групи 1 увійшли учні, у яких у відповідь на розумове навантаження показник КЧСМ підвищувався, групу 2 склали учні зі зниженням КЧСМ, група 3 - учні, які характеризуються стабільним значенням КЧСМ після пред`явлення розумового навантаження.

Статистична обробка даних виявила ряд достовірних відмінностей по психофізіологічних показників в виділених групах.

Для учнів з підвищенням КЧСМ у відповідь на навантаження властиві напруженість, збудливість, дратівливість. Вони характеризуються домінантністю, незалежністю, прагненням до ігнорування умовностей і авторитетів, в конфліктах звинувачують інших.

Групі зі стабільним показником КЧСМ властива організованість, уміння контролювати свої емоції і поведінку, вони схильні діяти планомірно і впорядковано, чітко усвідомлюють цілі і мотиви поведінки. Учні цієї групи самостійні, вміють прислухатися до думки інших, гнучкі в поведінці. У конфліктних ситуаціях ці підлітки частіше вибирають стратегію компромісу.

Підлітки із зниженням показника КЧСМ у відповідь на розумове навантаження характеризуються астенією, істеричним типом реагування, обсесивно-фобічні порушеннями і проявами вегетативних розладів (за клінічним опитувальником Яхина-Менделевича). Також учні даної групи не завжди можуть організувати свій час і порядок виконання роботи, характеризуються емоційною нестійкістю, а також особистісної та ситуативної тривожністю.

Кореляційний аналіз показав, що КЧСМ в групі підлітків з тенденцією до підвищення негативно пов`язана з фактором "Низький інтелект-Високий інтелект" (r = -0,444, рlt; 0,01), що ми інтерпретували як швидку стомлюваність в процесі вирішення завдань. КЧСМ в групі учнів з тенденцією до зниження позитивно пов`язана з емоційною нестійкістю (r = 0,614, рlt; 0,05). Що стосується учнів зі стабільним показником у відповідь на розумове навантаження, то були виявлені наступні зв`язку. КЧСМ у даної групи позитивно пов`язана з факторами "Консерватизм-Радикалізм" (r = 0,412, рlt; 0,05), "Імпульсивність - Контроль бажань" (r = 0,446, рlt; 0,05) і негативно пов`язана з фактором "Самоуверенность- схильність до почуття провини "(r = -0,398, рlt; 0,05). Що говорить про те, що учні даної групи мають різноманітні інтелектуальні інтереси, відрізняються критичністю мислення, життєрадісні, впевнені в своїх успіхах і можливостях, а також здатні добре контролювати свої емоції.

Таким чином, КЧСМ є об`єктивним показником, який може бути використаний для оцінки адаптації учнів до навчального навантаження. Найбільш сприятливим є стабільний показник КЧСМ у відповідь на розумове навантаження. Учні з даними показником найбільш успішні в навчальній діяльності, а також більш зрілі в емоційній сфері і відрізняються більшою гнучкістю поведінки в порівнянні зі своїми однолітками. Найменш сприятливий показник - зниження КЧСМ у відповідь на розумове навантаження.

Гайтрова К.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!