Експертиза звуковідтворювальної апаратури

При проектуванні і побудові звуковідтворювальних систем велику роль відіграє суб`єктивна експертиза. Відмовитися від суб`єктивних експертних оцінок неможливо, тому що фізичні характеристики звуковідтворювальної апаратури та створюваного з її допомогою акустичного поля не можуть вичерпно описати створюваний слуховий образ. Існуючі методики експертної оцінки звуковідтворювальної апаратури мають ряд недоліків, головним з яких є слабка концептуалізація поняття "якість апаратури".

Відповідно до існуючої концепції якості, процедура застосовуваних методик включає в себе прослуховування експертами музичних програм за допомогою тестованої апаратури з подальшим викладом ними своїх вражень у формі заповнення відповідних анкет закритого типу. При цьому беруться до уваги тільки когнітивні відчуття. Тут оцінка апаратури здійснюється або по одновимірної шкалою "якість звучання" ( "загальне враження", "вірність відтворення" і т.п.), або за кількома шкалами, які, на думку їхніх авторів, дають уявлення про якість апаратури.

Необхідно зауважити, що звуковідтворююча апаратура в переважній більшості випадків застосовується для прослуховування художніх, найчастіше - музичних програм. Тому, згідно з нашою концепцією, одним з головних вимог до апаратури є максимально повна і неспотворена передача художнього змісту твору. Безпосередня операционализация поняття "художній зміст музичного твору" скрутна. Однак відомо, що твір мистецтва є емоціогенним об`єктом і його художній зміст пов`язано з характером його емоційного впливу. Таким чином, однією з вимог до звуковідтворювальної апаратури можна назвати правильну передачу емоційного змісту художнього твору.

Існуючі методики експертної оцінки не дозволяють визначити, наскільки тестована апаратура задовольняє даній вимозі. Більш того, ніякі методики, побудовані на аналізі когнітивних відчуттів експертів, не можуть дати такого роду інформацію. Причиною цього є той факт, що когнітивні й емоційні відчуття відносяться до різних класів психічних процесів, між якими існує так званий "термінологічний бар`єр", тобто емоції не піддаються опису в термінах викликають їх когниций.

Нами було поставлено експеримент, в якому експерти (студенти 2-го курсу факультету психології СПбГУ, 71 валідна анкета) виробляли оцінку свого емоційного стану при прослуховуванні двох музичних творів. Кожен твір прослуховувалося за допомогою двох різних звуковідтворювальних трактів. Оцінка проводилася за 10 базовим емоціям К.Изарда відповідно до методики, описаної в роботі "Практикум із загальної та експериментальної психології" (1987). В результаті експерименту було виявлено, що емоційна реакція слухачів дуже сильно залежить від типу застосовуваної апаратури. Особливо сильні відмінності проявилися в якісному складі емоцій. Це говорить про те, що тип звуковідтворювальної апаратури може впливати не тільки на силу музичного враження, але і на оцінку змісту твору.

Результати експерименту підтверджують справедливість нашого припущення про необхідність модифікації існуючої концепції, яка застосовується при оцінці якості звуковідтворювальної апаратури. Системи експертних оцінок повинні включати в себе методики, що відображає здатність апаратури для передачі музики емоції ( "екстеріорізованний емоційний гештальт") без спотворень. Відбір апаратури тому критерієм особливо необхідний в разі її застосування в дослідницьких цілях або в медицині.

Меклер А.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!