Розробка розвиваючої методики рефлексивної оцінки учнів

Звертаючись до феноменологічний підхід, вчені відстоюють легітимність звернення суб`єкта до власного досвіду, що підкреслює актуальність рефлексивного компонента в навчально-пізнавальному досвіді (УПО) і співвідноситься з формулою розвитку G.I. Posner: розвиток - досвід плюс рефлексія цього досвіду. Як засіб розвитку учнів нами розроблена методика рефлексивної самооцінки "Компонентів навчально-пізнавального досвіду сортування (КУПО-сортування)". Як відзначав Б.Г. Ананьїв, будучи фактом безпосереднього керівництва учнем, оцінка виконує роль найважливішого розвиваючого фактора.

Для підготовки змісту методики нами були теоретично визначено передумови і показники навчально-пізнавального досвіду, які оцінювалися експертами (10 викладачів - експертів якості освіти), узгодженість групових оцінок - 0,87. Пропонована методика направлена на самооцінку інтелектуального, мотиваційного, регулятивного компонентів УПО. До переліку передумов і показників навчально-пізнавального досвіду увійшли наступні: 1) знання (поняття, уявлення, умовиводи) - 2) пізнавальні здібності (здатність до навчання, креативність) - 3) пізнавальний інтерес, пізнавальні мотиви- 4) пізнавальна самостоятельность- 5) оцінка, контроль і управління діяльністю і поведеніем- 6) інтелектуальне развітіе- 7) навчальна активність- 8) способи навчальної роботи, вміння і навички різного рівня-9) рефлексивність. За інтервального шкалою (від 1 до 9) найменш значимою, з точки зору експертів, передумови (J№7) присвоїли вага 1 найбільш значущою (№№3) - 9. Ваги інших розподілилися наступним чином: W1 = 7,3- W2 = 4,6- W3 = 9-W4 = 6,4- W5 = 3,7- W6 = 5,5 W7 = 1 W8 = 8,2- W9 = 2,8. Підтвердження припущень свідчить про теоретичну обгрунтованості методики.

Методика "КУПО - сортування" реалізована в трьох серіях. У кожній серії - інструкція: "Перед Вами картки першої (другої, третьої) серії. Уважно прочитайте зміст усіх трьох карток і виберіть одну, зміст якої в основному характеризує Ваші знання та вміння (відповідно: інтереси, потреби в навчально-пізнавальної діяльності-вміння керувати своєю діяльністю і поведінкою) ". Далі по картці пропонується позначити, в якому ступені (мінімальної, середньої або максимальної) у нього сформований елемент навчально-пізнавального досвіду (аналогічно за трьома серіями). Результати поетапно заносяться в спеціальний реєстраційний бланк. Далі пропонується виконати завдання для самоперевірки, проміжну обробку результатів і аналіз свого УПО за критеріями: домінування / переховування в прояві (тобто який компонент досвіду - знання, вміння, пізнавальні інтереси, вміння регулювати свою діяльність і поведінку - частіше хочеться продемонструвати оточуючим / або, навпаки, приховати) - приналежність своєму сильному / слабкій ланці (тобто завдяки якому компоненту досвіду Ви потрапляєте в ситуацію успіху, це Вам допомагає / або, навпаки, заважає).

В результаті навчаються самі отримують код варіанти свого упо- рівень УПО в цілому і по компонентам- інформацію про гармонійність / суперечливості УПО і т.д. Рефлексивна самооцінка може бути застосована в аспекті різних навчальних дисциплін і в цілому.

Нами підтверджено валідність методики: змістовна - за висновками експертів-очевидна валідність (показник - 0,952) - на думку випробовуваних (150 студентів ТТІ ПФУ) - конструктивна - за коефіцієнтом "альфа" Кронбаха- експертна емпірична валідність - в порівнянні підсумкових балів за серіями методики з оцінками випробуваних експертами (rs = 0,537572, t Стьюдента дорівнює 4,64125, 1КР = 2.000), конкурентна валідність - по кореляції з результатами інших подібних тестів ( "КОТ", "Мотивація навчання у вузі" Т. І. Ільїної, " УСК "Роттера по інтелектуальному, мотиваційно му і регулятивного компонентів відповідно). Отримано значущі коефіцієнти рангової кореляції Спірмена.

Таким чином, отримані статистичні результати свідчать про високу внутрішньої однорідності методики і достатньою мірою репрезентативності змісту завдань методики для рефлексивної самооцінки навчально-пізнавального досвіду, що забезпечує можливість її включення в навчальний процес з метою саморозвитку учнів на етапі професійної підготовки.

КібальченкоІ.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!