Можливі компоненти емоційної чуйності на музику

Емоційна чуйність на музику (в подальшому - ЕОМ) є ядерним компонентом музикальності, про що вперше в радянській психології заявив Б. М. Теплов (1947). Він визначив ЕОМ наступним чином: "... переживання музики як вираження деякого змісту ...", "досить тонке, диференційоване сприйняття", "слухання музики". Вся феноменологія ЕОМ у Б.М. Теплова зводиться до даного визначення. Більшість дослідників обмежуються згадкою емоційної сприйнятливості, любові до музики як одного з компонентів музикальності. Аналіз літератури показав, що ми поки не маємо чіткого уявлення про структуру та будову ЕОМ. У зв`язку з цим виникає наукова проблема визначити, які якісно-своєрідні характеристики емоційності можуть з`явитися компонентами ЕОМ.

З цією метою була реалізована наступна методична програма. Піддослідним пропонувалося прослухати 5 музичних творів різного емоційного стану, а саме: 1) С.Рахманінов "Прелюдія №2" - 2) М.Мусоргський "Балет невилуплених пташенят" - 3) О.Скрябін "Похмуре полум`я" - 4) Г.Свиридов "Весна і Осінь" з музичну ілюстрацію до повісті О.С.Пушкіна "Заметіль" - 5) Д. Шостакович "Allegro con brio". Після кожного прослуханого твору їм необхідно було заповнити методику "Шкала диференційованих емоцій" К.Изарда, призначену для оцінки емоційного стану, викликаного музичним твором. ШДЕ К.Изарда вимірює 10 базових емоцій (інтерес, радість, здивування, сум, гнів, відраза, презирство, страх, сором, вина), а також виділяються нами вторинні параметри: середній показник позитивних, негативних, когнітивних, стенических, астенічних емоцій, загальну емоційність.

Експериментальну вибірку представляють: 1) особи з повним і неповним шкільним музичною освітою (77 осіб) - 2) особи з відсутністю музичної освіти і виражених музичних інтересів (97 осіб). Загальний обсяг вибірки становить 174 людини.

За результатами статистичного аналізу було виявлено, що "музиканти" (1) при прослуховуванні музичних творів відчувають виражені когнітивні емоції на відміну від "немузикантов" (2). Отримано достовірні відмінності з обговорюваного ознакою в чотирьох музичних творах: в музичній композиції С.Рахманінова (ге = 2.5, plt; 0,05%), М.Мусоргського (ге = 2.7, plt; 0,01%), А. Скрябіна ( ге = 2.2, plt; 0,05%), Д.Шостаковича (ге = 2.3, plt; 0,05%). Цікавим є той факт, що у представників експериментальної вибірки спостерігається більш високий показник загальної емоційності в процесі прослуховування всіх музичних творів, крім композиції Г.Свиридова (М1 = 54,6- М2 = 54,6). Узагальнюючи вищесказане, можна побачити, що при відсутності виражених відмінностей по параметру "когнітивні емоції", "немузиканти" відчувають ту ж інтенсивність всього спектра емоцій, що і "музиканти". Інакше кажучи, прослуховування четвертої композиції викликало підвищений інтерес у осіб другої групи, що спонукало їх до більш емоційного сприйняття музичного твору. Потрібно сказати, що дане музичний твір, написаний в романсовому стилі, відрізняється ліричним характером мелодії. Люди з низьким рівнем музикальності гірше розуміють непісенних музичні структури, у них частіше спостерігається фрагментарність сприйняття (Костюк А.Г., 1963). Тому не дивно, що композиція Г.Свиридова, що має пісенне будова, викликала більший емоційний відгук у "немузикантов".

На особливу увагу заслуговує той факт, що з усього спектра емоцій, представлених в опитувальнику, саме когнітивний компонент відрізняє "музикантів" від "немузикантов". Наше недавнє дослідження показало, що вищу музичну освіту (а відповідно, і більш високий рівень музикальності) частіше зустрічається у осіб з шизоїдні типом характеру, в психологічній структурі якого спостерігається лівопівкульний когнітивний стиль, потреба в інтелектуальній діяльності, логічність і чіткість мислення (Беломестно- ва Н.В., Адмакіна Т.А., 2008). Таким чином, вираженість когнітивних емоцій, імовірно відносяться до сіністральному модусу мислення, властива особливо музичним суб`єктам. Виходячи з вищесказаного, можна припустити, що когнітивний компонент емоційності, є сіністральной характеристикою, входить в структуру ЕОМ, в зв`язку з чим нам здається доцільним розробити програму дослідження і вивчити когнітивні особливості суб`єкта при сприйнятті музики.

Адмакіна Т.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!