Корекція розумово відсталих дітей музичним впливом

Досвід історії людства показав, що жодне суспільство не обходилося без музики. Вона об`єктивно необхідна, тобто у людей існує природна потреба в ній. У художніх образах музика відображає реальну дійсність, розкриває сутність людини в його багатосторонніх життєвих зв`язках. Вона є формою естетичного освоєння світу, виступає як потреба, що виникла в результаті практичної діяльності суспільства. Але особливо сильна музика "в передачі внутрішніх протиріч життя" (Л.) Через музику людина пізнає і оцінює дійсність, накопичений багатьма поколіннями моральний досвід людства (К.Беллег, 1896).

Музичні потреби різноманітні. Також багатоликі виконуються музикою соціальні функції. Музика бере участь у вихованні людей, формує інтелектуальні та моральні якості, стимулює творчі здібності, сприяє соціалізації. Музика також повинна мати величезне значення для дітей, що мають проблеми в розвитку. Вона являє собою альтернативний варіант роботи з дітьми, для яких вербальне вираження думок утруднено.

У нашому дослідженні психокорекційні музичні заняття проводилися в двох групах. У дітей першої групи порушення в емоційній сфері характеризувалися емоційною нестійкістю, збудливістю, конфліктністю, присутністю афективних реакцій, переважно агресивного спрямованістю. Діти другої групи були загальмовані, замкнуті, апатичні. Психокорекційні заняття проводилися протягом 30 хвилин 1 раз в тиждень. Заняття полягали в прослуховуванні спеціально підібраної музики з подальшим обговоренням. Для ефективності занять необхідно, щоб музика відповідала психологічному темпу і емоційного настрою дітей. Тому на першому занятті дітям пропонувалося вибрати з декількох фрагментів найбільш вподобаний. Найчастіше вибір падав на музику агресивного характеру у першої групи дітей і обтяжливу, сумну музику у другої групи. Іноді цей твір прослуховувалося кілька разів. Повторне прослуховування проводилося для стимуляції інтенсивних емоцій, спогадів, асоціацій. Після цього приділялася час для обговорення цих переживань. Нерідко діти розповідали про свої страхи, згадували негативні моменти з власного життя. Таким чином, до цього залишалися неусвідомленими страхи і тяжкі переживання перетворюються в конкретні поняття. В кінці кожного заняття прослуховувалося твір, яке знімало напругу. Воно було або спокійним (в групі загальмованих дітей), або енергійним, але не несе агресію.

На наступних заняттях після прослуховування музики агресивного настрою давалися твори, в яких при збереженні характеру музики змінювалися темброва забарвлення, ритм, регістр, лад. Завдяки цим змінам поступово змінювався емоційний фон музики. Наприклад, заняття починалося з програвання фрагмента з сюїти Гріга "Пер Гюнт" ( "Печера гірського короля") і закінчувалося уривком "Ранок" з того ж твору. Разом зі змінами емоційного фону музики змінювалося емоційне настрій дітей.

В процесі групових занять поряд з формуванням нових поведінкових стереотипів відзначалося зниження емоційної напруженості, неспокою і тривоги. Діти навчилися більш точно розпізнавати емоційні стани. Розширився спектр сприймаються і відомих емоцій. Отримані в ході корекційної роботи результати дозволяють вважати, що запропонована психологічна корекція емоційної сфери може бути використана при реабілітації дітей з розумовою відсталістю.

Пижова М.Х.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!