Фактори психічної активності при отриманні вищої музичної освіти

Освіта є важливою умовою формування рівня культури суспільства, а тому роль його постійно збільшується. Створення необхідних умов для організації повноцінного якісного освітнього процесу, мета якого - підготовка кваліфікованого працівника, компетентного, відповідального, готового до професійного росту, - тим не менш, часто призводить до психічного напруження, інтелектуальним навантаженням, стресових станів. Тому навчання має не тільки забезпечити можливість отримання глибоких фундаментальних знань, але і розвинути здібності, врахувати інтереси, схильності і індивідуальні особливості студентів.

Одне з найбільш поширених напрямків освіти в сфері мистецтва - професійну музичну освіту. Л.В. Бучнева позначила 2 особливості навчання студентів музичних спеціальностей: поєднання фундаментальної, теоретичної та спеціальної професійної підготовки- безумовний пріоритет практичних занять, великий обсяг і істотне значення самостійної роботи. У цих умовах цілком можливо інтелектуальне і психічне перенапруження, які може негативно позначитися на якості навчання і здоров`я студентів.

Для вирішення протиріччя між необхідністю формування фахівця і складністю підвищення якості освіти робляться різні спроби. Так, ефективним доповненням до традиційних методів музичного навчання є використання візуалізації звукових сигналів для прискорення розвитку інтонаційних навичок виконавців (В.П. Рязанський, А.В. Корнєва). Спеціально організований тренінг з розвитку пізнавальних здібностей, які впливають на музично-теоретичну діяльність, забезпечує ефективність оволодіння знаннями загальних і спеціальних дисциплін, підвищує показники когнітивно-музичних здібностей (Л.В. Бучнева).

Ймовірно, важливою особливістю музичної освіти виступає насичена різними звуками среда, оскільки всі системи організму, особливо нервова, зазнають змін у відповідь на акустичні подразники (В.М. Бехтерєв). З давніх часів відомо про вплив музики на людину. Проведено дослідження, присвячені використанню функціональної музики (Г. Березіна- В.С. Раевскій- Б.А. Вяткін, Л.Я. Дорфман), впливу на психічні функції музики різних жанрів (Л.П. Новицька), різного ступеня приємності (А.І. Бояршинова). В цілому музика при її правильному відборі є ефективним засобом регуляції діяльності та функціонального стану людини.

Музичний матеріал може бути психологічною підтримкою, впливати на емоційний стан і бути фактором ефективності виконання когнітивних завдань (Є. Єпіфанов, Н. Г. Шпангонова). Навіть несвідоме сприйняття музики надає позитивний ефект на інтелектуальну діяльність дітей (А.В. Торопова), активізує зорове сприйняття, покращує увагу, короткочасну пам`ять, показники вербального і невербального інтелекту (Г. Маляренко, М.В. Хватова).

Однак музика може виступати і в якості форми звуку, небажаної для людини (шум) і приводити до негативних ефектів. Так, якщо емоційний стан, що виникає при прослуховуванні класичної музики, характеризується зниженням агресивності, посиленням почуття психологічного благополуччя і рефлексивних переживань, то рок-музика посилює активно-агресивні компоненти (Н.В. Гребенноков, А.Г. Васильєва, Є.Г. Удачина).

Багато досліджень говорять про руйнівну дію на людський організм гучної музики, яку фахівці називають "музикою-вбивцею", "звуковим отрутою" (А. Пушінская). Така музика робить людину функціонально глухим до оточуючого простору, переносить його з соціального простору людей до музичного простору виконавців (Н.В. Пінчук). Зі збільшенням рівня звуку до 107дБА істотно знижується гострота зору (T.J. Ayres, P. Hughes). Гучна музика по-різному може впливати на людину, але більшість таких впливів небажані. Н.В. Пінчук вважає, що механізм її впливу на психічні процеси слід вивчати згідно з особистісними особливостями.

На наш погляд, в умовах отримання музичної освіти актуально дослідити вплив різної музики на студентів, умови, при яких воно відбувається, особливості сприйняття, а також особистісні особливості та інші фактори, що впливають на цей процес, з метою обліку, використання та при необхідності контролю музичного впливу на організм молодих людей.

Нуждіна А.А., Клепалова Ю.А.